Сьогодні громада прощалася з нашим земляком, мужнім воїном, сином своєї родини й гідним сином України — Володимиром Петровичем Ющенком.
Володимир народився 15 березня 1989 року. Тут, у Тіньках, пройшли його дитинство й юність. І саме тут почала формуватися та незламна вдача, яка згодом стане його частиною характеру.
У 1995–2006 роках він навчався у Тіньківській середній школі. Уже тоді був старанним, наполегливим, завжди готовим до викликів. У старших класах відкрив для себе бокс — і відтоді спорт став частиною його життя. Володимир тренувався у Чигиринському осередку обласної федерації боксу та здобував перемоги, які прославляли наш край на всю країну й за її межами. Багаторазовий переможець всеукраїнських і міжнародних турнірів… Перший майстер спорту Черкащини, який привіз бронзу Чемпіонату Європи 2007 року. Це була величезна гордість для нашої громади й неабияке підтвердження його таланту та сили духу.
Далі — навчання у Черкаському національному університеті, інституті фізичної культури, спорту і здоров’я.
У 2014 році Володимир створив сім’ю, того ж року став батьком маленької донечки Полінки — дівчинки, заради якої він жив, працював і мріяв.
З березня 2025 року Володимир став на захист України та мужньо боронив її незалежність і територіальну цілісність на напрямках Сумщини та Запоріжжя.
Після мобілізації проходив навчання на Чернігівщині, готувався до найскладніших завдань. Служив у складі 156-ї окремої механізованої бригади, виконував бойові завдання на Сумщині. Пізніше був переведений до 118-ї окремої механізованої бригади, де ніс службу на посаді стрільця, номер-обслуги 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 5 механізованої роти 2 батальйону. Вірний присязі, вірний Україні та вірний своїм побратимам.
11 листопада 2025 року Володимир загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області.
Його шлях був сповнений сили, гідності й тихої, справжньої любові до життя, до рідного села Тіньки, до своєї родини та своєї країни. Він пожертвував найціннішим, щоб ми могли жити, бачити своїх дітей і повертатися додому.
Йому було всього 36…
