Побачила світ книга науковців НІКЗ «Чигирин» Алли Перепелиці та Світлани Павлової «Соціально-культурний портрет Чигирина».
В рецензії до видання доктор історичних наук, професор – наша землячка Тетяна Чубіна зазначає, що «вихід у світ цієї книги буде вагомим внеском у розвиток історичного краєзнавства України, а також писемним дарунком жителям Чигиринщини.
«Соцільно-культурний портрет Чигирина» – це збірка цікавих статей, в яких автори розповідають про розвиток нашого древнього міста, його забудови (ХІХ – поч. ХХ ст.), про минувшину та відродження пам’яток культурної спадщини першої гетьманської столиці. До книги ввійшли 12 статей, котрі по-суті є текстами екскурсій, якими свого часу захоплювали гостей краю та місцевих шанувальників історії ще на початку своєї роботи в заповіднику молоді науковці, а нині заступник директора НІКЗ «Чигирин» Світлана Павлова та молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу охорони пам’яток історії, культури та природи НІКЗ «Чигирин» Алла Перепелиця.
Зі сторінок цієї науково-публіцістичної розвідки в історичне минуле міста читачі зможуть дізнатися про невідомі факти з історії неоціненних історичних пам’яток, пам’ятників та монументальних перлин Чигирина.
Цікавою і малознаною для багатьох є історія чигиринського єврейства, яку можна відтепер прочитати і осмислити.
У нас є чим пишатись і про що розповісти! Зокрема в книзі детально описуються невідомі сторінки з історії пам’яток історико-культурної спадщини – про Монумент в ознаменування боротьби під проводом Богдана Хмельницького (XVII-XIX ст.), про пам’ятний знак на честь героїв битв з польсько-шляхетськими та турецькими загарбниками (1596-1597, 1677-1678 р.р.), про сходи з підпірною стінкою, які ведуть на Замкову гору та природні й штучні гідрологічні об’єкти Замкової гори (криницю й озеро) та історико-архітектурний комплекс «Резиденція Богдана Хмельницького».
Розповідає книга і про навчальні заклади в архітектурному ландшафті міста, висвітлюючи минувшину освітянської галузі в ХІХ – поч. ХХ століть.
Звичною і привабливою локацією нашого міста є парк імені Тараса Григоровича Шевченка. Проте мало хто знає, що ця пам’ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення відноситься до типу монастирських парків, домінантом якої колись була соборна церква Казанської ікони Божої Матері. Там росли і екзотичні дерева, привезені чигиринськими моряками… Це все можна прочитати в статтях нової книги.
Видання не обмежується лише дослідженнями духовної і матеріальної культури.
Поруч з ними – стаття про чигиринського учителя, музиканта, художника і дослідника пам’яток культурної спадщини Чигиринщини – І. Т. Запорожченка.
Книга написана цікавою доступною мовою, де в слова вкладена об’ємна дослідницька робота авторів, які розширюють кругозір читача до обріїв великої любові до серця України – міста Чигирин.