То не зорі, небо там навпіл
Чорним димом, згарищем палало
Атом з Прип’яті розжарений летів,
Все живе із болем помирало …
(Юлія Хандожинська «Чорнобиль»)
26 квітня – День Чорнобильської трагедії і Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій та катастроф. Цього дня 1986 року о 1-23-47 за Київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства – з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Катастрофа була настільки глобальна, що їй присвоїли 7-ий рівень небезпеки за міжнародною шкалою ядерних подій (INES). Вона призвела до забруднення понад 145 тис. км. території України, Білорусії та Російської Федерації. Від аварії постраждало близько 5 млн. людей. Вплив Чорнобильської катастрофи відчули на собі Швеція, Норвегія, Польща, Великобританія та інші країни, а вже в травні 1986 року радіоактивні ізотопи спостерігалися в усіх країнах північної півкулі, на акваторіях Тихого, Атлантичного та Північного Льодовитого океанів.
Проте, Чорнобиль для нас – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Більше трьох десятиліть тому слово «Чорнобиль» обпекло серця мільйонів українців і з того часу з цим словом асоціюється скорбота, печаль, біль і туга за тими, хто вступив у двобій із неконтрольованим мирним атомом.
На знак вшанування пам’яті ліквідаторів аварії на ЧАЕС та постраждалих, які врятували світ від ядерної катастрофи, слова вдячності адресував присутнім міський голова Віктор Харченко. Також керівники Чигиринської громади нагородили грамотами міської ради учасників-ліквідаторів аварії на ЧАЕС та спільно поклали квіти до пам’ятника «Героям Чорнобиля».
Людство входить у майбутнє, оглядаючись у минуле. Такий одвічний закон історії. У тому, що було, не можна нічого змінити, але так само нічого не можна забувати. Тож нехай слово «Чорнобиль» стане постійним і суворим нагадуванням всім нам про відповідальність перед прийдешніми поколіннями за всі свої вчинки та дії.
