Сум, біль та невимовна втрата…

Сьогодні ми прощаємось з мужнім захисником, українським героєм, який до останнього подиху захищав країну від ворога – Вадимом Миколайовичем Червяковим.
 
Червяков Вадим Миколайович народився 19 липня 1970 року в селищі Садовод на Харківщині. Там пройшло його дитинство та юність. Після закінчення школи в рідному селищі вступив до училища, яке знаходилось в селищі міського типу Ківшарівка, де здобув професію водія автотранспортних засобів. Згодом пішов працювати водієм великовагового автомобіля в ТОВ «Зоря» в селі Шиповате на рідній Харківщині.
 
У січні 2024 року Вадим добровільно пішов захищати Батьківщину, а 24 липня 2024 року під час ведення бойових дій в районі н.п. Вовче Покровського району Донецької області загинув. До 8 жовтня 2025 року вважався безвісти зниклим.
 
У Вадима залишилася сім’я: дружина та троє діток, які знайшли прихисток у нашій громаді.
 
Щиро співчуваємо родині, близьким, друзям і побратимам загиблого. Немає слів, які б могли зменшити біль втрати. Але є наша пам’ять, наша вдячність і наша підтримка. Ми розділяємо вашу скорботу та схиляємо голови в шані перед тим, хто віддав життя за Україну.
 
Вічна памʼять Герою! Низький уклін за подвиг!