Кукурудза — одна з найбільш рентабельних злакових культур універсального призначення, яку разом з рисом і пшеницею відносять до одного з «трьох найголовніших хлібів людства». У зв’язку з розширенням посівних площ під кукурудзою в останні роки, Україна стала важливим експортером зерна, попит на яке невпинно зростає, як найбільш цінного в потенційному відношенні для забезпечення продовольчих, кормових та технічних цілей.
Однією з головних умов для одержання високих врожаїв кукурудзи є захист її посівів від шкідників.
На території України нараховується близько 200 видів комах, які здатні пошкоджувати кукурудзу, серед них 20 видів які найбільше завдають пошкоджень і мають економічне значення. Проблема зменшення втрат врожаю зерна та зниження його якості від шкідників в останні роки загострюється.
Сьогодні посіви кукурудзи в Україні під загрозою появи нового, не менш небезпечного, шкідника, аніж колорадський жук — західний кукурудзяний жук (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte). Цей жук вважається одним із небезпечніших шкідників кукурудзи не лише в країнах Європи а й у всьому світі.
Останніми роками в Україні виникла реальна загроза масового поширення цього небезпечного шкідника кукурудзи, збитки від шкідливої діяльності якого можуть бути наближеними до тих, що зазнають виробники цієї культури в США та інших країнах світу.
На даний час західний кукурудзяний жук зареєстрований у ряді країн: Хорватії, Боснії і Герцеговині, Болгарії, Угорщині, Румунії, Німеччині.
Висока шкодочинність і швидкість розповсюдження нового для Європи шкідника важливої сільськогосподарської культури – кукурудзи спонукала Європейську та Середземноморську організації рослин (ЄОЗР) включити цей вид до Переліку небезпечних карантинних організмів, обмежено розповсюджених в Європі (А2). В Україні західного кукурудзяного жука було внесено до “Переліку шкідників, хвороб рослин та бур’янів, які мають карантинне значення в Україні” до першого списку . Але, з часу появи цього шкідника на території України, його внесено до списку (А2) – Переліку небезпечних карантинних організмів, обмежено розповсюджених в Україні.
Західний кукурудзяний жук, (лат. Diabrotica virgifera virgifera Le Conte) відноситься до родини Chrisomelidae і являється представником роду Diabrotica.
На території України західний кукурудзяний жук протягом року розвивається в одному поколінні проходячи стадії яйця, личинки, лялечки й імаго. Зимує шкідник у фазі яйця.
У разі виявлення західного кукурудзяного жука на території України застосовуються всі необхідні заходи з ліквідації первинного вогнища, згідно з існуючим фітосанітарним законодавством. Для цього передбачено запобіжні, організаційні, агротехнічні, біологічні, хімічні заходи, а також використання стійких гібридів кукурудзи.
Запобіжні заходи спрямовані на заборону ввезення на територію України із зон зараження країн розповсюдження західного кукурудзяного жука качанів кукурудзи молочної та воскової стиглості, зелених частин рослин кукурудзи, що завозяться в рік їх вирощування в період з серпня по листопад; ретельний огляд всіх партій зерна кукурудзи, що надійшли з країн розповсюдження західного кукурудзяного жука. Організаційні заходи полягають у тому, що на територію, де виявлено шкідника, накладають карантин. При цьому встановлюють межі та розмір виявленого вогнища, регламентують перевезення вантажів з карантинної зони, інформують адміністрацію та населення району, де виявлено західного кукурудзяного жука.
Ефективним агротехнічним заходом спрямованим на локалізацію і ліквідацію західного кукурудзяного жука є сівозміна, що включає зернові, крім кукурудзи, багаторічні трави, конюшину, люцерну тощо. Поля кукурудзи, на яких виявлено первинні вогнища західного кукурудзяного жука , переорюють після збирання врожаю і наступного року засівають іншими культурами. На цих полях забороняється висівання кукурудзи протягом трьох років. Застосування оранки, малосніжні та холодні зими зумовлюють глибше промерзання ґрунту і часткову загибель яєць шкідника.