Безжальна війна забирає найкращих синів України…

Сьогодні громада попрощалася із захисником, який до останнього подиху героїчно боронив рідну землю від окупантів.
Смик Валентин Олександрович
 
Народився 1 січня 1973 року в селі Рацеве, де пройшло його дитинство. У 1990 році закінчив Рацівську середню школу, після чого продовжив навчання в Степанецькому професійно-технічному училищі за спеціальністю тракторист-машиніст широкого профілю. Після закінчення училища був призваний на строкову службу до лав Збройних сил України.
 
Повернувшись у рідне село, працював механізатором у місцевому колгоспі. У 1996 році одружився і незабаром у родині народився син. До 2024 року працював на різних підприємствах району.
 
6 червня 2024 року Валентина призвали на військову службу в рамках загальної мобілізації. Він став стрільцем стрілецького взводу 118-ї бригади територіальної оборони. За зразкову військову службу неодноразово отримував Подяки.
 
10 лютого 2025 року серце мужнього воїна зупинилося, під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Верхньокам’янське Донецької області. У ході запеклих штурмових дій противника Валентин отримав поранення, несумісні з життям.
 
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким Валентина. Світла пам’ять про Героя завжди житиме в наших серцях…