Ще одна родина, оповита невимовним горем. Ще один Герой, який став щитом для кожного з нас, приєднався до Небесного війська.
У війні за свободу та незалежність України ми втратили нашого земляка, жителя села Трушівці — солдата Базика Руслана Анатолійовича.
Руслан Анатолійович народився 9 січня 1977 року в місті Черкаси. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №34, після закінчення якої проходив строкову службу в лавах Збройних Сил України. Повернувшись до мирного життя, працював на різних роботах.
З початком повномасштабного вторгнення росії Руслан Анатолійович не залишився осторонь та став на захист Батьківщини. Проходив військову службу за контрактом на посаді оператора штурмової спеціалізованої роти військової частини А4921. За сумлінну службу, відданість присязі та особисту мужність був нагороджений медаллю «За оборону рідної держави», хрестом «Честь і слава», відзнакою «За заслуги» та медаллю «За службу державі».
На жаль, 1 лютого 2026 року, мужньо виконуючи військовий обов’язок у бою за Україну, її свободу і незалежність, поблизу населеного пункту Муравка Покровського району Донецької області життя нашого захисника обірвалося. Вірний військовій присязі, побратимам і Україні, він до останнього подиху залишався відданим воїном.
Висловлюємо щирі співчуття рідним, друзям і всім, хто знав та цінував Руслана Анатолійовича. Світла пам’ять про нього назавжди залишиться в наших серцях. Його подвиг житиме у вдячності поколінь та в мирному небі, яке він захищав.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Слава Україні! 
