На увічнення пам’яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту ромів.
Вважається, що від репресій 1935—1945 рр. в Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. ромів (за іншими оцінками — від 220 до 500 тисяч).
Першими жертвами Бабиного Яру у вересні 1941 року стали роми, п’ять таборів яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів. Анатолій Кузнєцов у романі «Бабин Яр» писав: «На ромів фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї … Ромів везли в Бабин Яр цілими таборами». «Бабин Яр — це жахіття для циган. Вони гинули, навіть не знаючи, за що їх вбивають» — це слова ромської письменниці Рані Романі (Раїси Набаранчук). За наявною інформацією, у Бабиному Яру загинули щонайменше 150 ромів, але ця цифра може бути значно вищою. Усього під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено 19—20 тис. осіб ромської національності.
Документально підтверджено понад 140 випадків масового вбивства ромів на теренах окупованої України у 1941-44 роках, найчисельніші з яких — в Чернігові (близько 1100 осіб, за іншими оцінками — понад 2500), Кропивницькому (бл. 1000 осіб), Бахмуті (бл. 900 осіб), Сімферополі (824 особи), Херсоні (понад 650 осіб).
