Внесення змін до повідомлення за ф. № 20-ОПП у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що у разі зміни відомостей про об’єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об’єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. № 20-ОПП) з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування та у графу 2 «Код ознаки надання інформації» вноситься значення «3 – зміна відомостей про об’єкт оподаткування».
Водночас, у разі зміни призначення об’єкта оподаткування або його перепрофілювання інформація щодо такого об’єкта оподаткування надається в Повідомленні за ф. № 20-ОПП двома рядками, а саме: в одному рядку зазначається інформація про закриття об’єкта оподаткування, призначення якого змінюється (у графу 2 вноситься значення «6 – закриття об’єкта оподаткування»), у другому – оновлена інформація про об’єкт оподаткування, який створено чи відкрито на основі закритого (у графу 2 вноситься значення «1 – первинне надання інформації про об’єкти оподаткування»), при цьому ідентифікатор об’єкта оподаткування змінюється.
Про механізми врегулювання податкового боргу
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Верховною Радою прийнято Закон України від 04 грудня 2020 року №1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом.
Так, зокрема зазначеним Законом внесено зміни до законодавчих актів, які передбачають механізми врегулювання податкового боргу та боргу з Єдиного соціального внеску платників податків, а саме, ним передбачено:
- надання відстрочення податкового боргу, загальна сума якого не перевищує 6 800 гривень для платників податків фізичних-осіб (пункт 1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України);
- прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців від набрання чинності закону платникам податків фізичним і юридичним особам окремих категорій (пункт 2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України);
- списання сум недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів і пені (пункт 9 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення; Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Питання 1. Кому може бути надано відстрочення податкового боргу від 1 до 6 800 гривень?
Відповідь: Відстрочення податкового боргу надається платникам податків; фізичним особам, у тому числі самозайнятим особам, які станом на 1 грудня 2020 року мали сукупний розмір податкового боргу (у тому числі штрафні санкції, пеня та проценти за користування розстроченням/відстроченням) у сумі, що не перевищує 6 800 гривень.
Питання 2. Що необхідно зробити платнику податків, щоб отримати таке відстрочення?
Відповідь: Платнику податків необхідно звернутись з відповідною заявою довільної форми до контролюючого органу, де обліковується такий податковий борг. У заяві бажано зробити посилання на законодавчу норму. Зазначену заяву платником податків може бути подано як у паперовому вигляді, так і в електронному вигляді через приватну частину Електронного кабінету. У разі якщо загальна сума податкового боргу в цілому по Україні станом на 1 грудня 2020 року перевищує 6 800 гривень або якщо із заявою звернувся платник податків, що не підпадає під дію Закону № 1072, контролюючий орган надсилає такому платнику податків у місячний строк відмову у наданні відстрочення у довільній формі.
Питання 3. Чи потрібно платнику податків для отримання відстрочення подавати додаткові документи, крім заяви?
Відповідь: Ні. Ніяких додаткових документів подавати не потрібно. Це відстрочення буде здійснюватись без укладання окремого договору із платником податків.
Питання 4. Чи може платник податків достроково сплатити відстрочену до 29 грудня 2021 року суму податкового боргу?
Відповідь: Так. При цьому платник податків повідомляє контролюючий орган про таку дострокову сплату шляхом надсилання листа у довільній формі.
Питання 5. Чи нараховуються штрафні санкції та пеня платникам податків, які скористуються можливістю відстрочення податкового боргу?
Відповідь: У разі погашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу не пізніше визначеного строку (29 грудня 2021 року) штрафні санкції і пеня на такі сплачені відстрочені суми не застосовуються. Разом із тим, у випадку непогашення платником податків повної суми відстроченого податкового боргу до настання визначеного строку, а також у разі її погашення після 29 грудня 2021 року штрафні санкції і пеня на відстрочені суми, що залишаться непогашеними, будуть нараховуватися у загальному порядку згідно з вимогами Кодексу.
Питання 6. Що передбачає норма пункту 2 (прим. 3) підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України відповідно до Закону № 1072 (прощення фінансових санкцій за умови сплати основної суми податкового боргу протягом шести місяців)?
Відповідь: Цим пунктом передбачено, що у разі погашення у повному обсязі грошовими коштами платниками податків протягом шести місяців з дня набрання чинності Закону 1072 (тобто з 10.12.2020 р.) суми основного платежу податкового боргу (без штрафних санкцій, пені, крім несплачених процентів за користування розстроченням/ відстроченням), що виник станом на 1 листопада 2020 року, та за умови сплати поточних податкових зобов’язань у повному обсязі, штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати такого податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Питання 7. На кого розповсюджується вищезгадана норма?
Відповідь: Норма розповсюджується на платників податків, що станом на 1 листопада 2020 року мають податковий борг, за виключенням наступних категорій:
– великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним підпунктом 14.1.24 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України;
– осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства;
– осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу;
– банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних»;
– осіб, які мають податковий борг з митних платежів.
Перенесено терміни подання звіту контрольованими іноземними компаніями
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що 01.01.2021 набув чинності Закон України № 1117 – IX від 17.12.2020 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування», яким відтерміновано запровадження норм щодо контрольованих іноземних компаній.
З 01.01.2022 року, об’єктом оподаткування для платників податку на прибуток є скоригований прибуток контрольованої іноземної компанії, визначений відповідно до ст. 39 2 Кодексу.
Такий об’єкт оподаткування визначається окремо від об’єктів оподаткування, визначених підпунктами 134.1.1-134.1.6 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України.
У разі наявності декількох контрольованих іноземних компаній об’єкт оподаткування визначається окремо по кожній такій компанії.
Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом.
Для цілей податкового контролю за оподаткуванням прибутку контрольованої іноземної компанії звітним (податковим) періодом є календарний рік або інший звітний період контрольованої іноземної компанії, що закінчується протягом календарного року.
Першим звітним (податковим) роком для звіту про контрольовані іноземні компанії є 2022 рік (у разі якщо граничні строки підготовки фінансової звітності відповідної юрисдикції спливають не пізніше граничних строків річної декларації), звітування відбудеться у 2023 році.
Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання податкової декларації з податку на прибуток, такі копії фінансової звітності подаються разом із річною декларацією з податку на прибуток за наступний звітний (податковий) період, в такому випадку звітування відбудеться у 2024 році. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.
Обставини, що звільняють та/або пом’якшують фінансову відповідальність особи
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з 01.01.2021 законодавцем введено новий інститут, що надає право контролюючим органам звільнити від відповідальності платника податків або застосувати санкцію у розмірі меншому ніж передбачений нормою статті за наявності окремо визначених обставин. Такі положення надають можливість контролюючим органам при розрахунку штрафних санкцій за результатами розгляду заперечень до акта перевірки платника податків чи у процедурі адміністративного оскарження можливість враховувати наявність /відсутність об’єктивних обставин у платника податків, що зумовили вчинення ним правопорушення та/або наявність вини останнього.
Крім того, такі норми є нормами постійної дії (до тимчасових (одноразових) норм можна віднести положення п.п. 42-43 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, внесені Законом України від 13.07.2017 №2143-VIII «Про внесення змін до підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо незастосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових та акцизних накладних внаслідок несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерних мереж платників податків»).
Тобто, незважаючи на те, що особа вчинила податкове правопорушення та наявності всіх необхідних елементів для притягнення її до відповідальності, законодавець передбачив можливість, звільнення цієї особи від відповідальності або пом’якшення її відповідальності.
Так, положення п. 112.8 ст. 112 Кодексу, обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, визначають наступні:
– сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення (ст.102 «Строки давності та їх застосування» Кодексу);
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації , наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об’єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено (приписи щодо індивідуальних податкових консультацій аналогічні нормі п.53.1 ст.52 Кодексу, яка втрачає чинність з 01.01.2021);
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду;
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів;
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайринга (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу);
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв’язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв’язку, за умови виконання обов’язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу;
Абзац другий п. 49.6 ст. 49 Кодексу містить умову відповідно до якої платник податків протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення зобов’язаний надіслати поштою або надати особисто (за його вибором) контролюючому органу другий примірник податкової декларації разом з копією повідомлення про втрату або зіпсуття поштового відправлення.
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету.
Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства;
– самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов’язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу).
Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім – п’ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу;
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору);
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані;
– вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України;
– інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.
Платник податків, відповідно до п.п. 17.1.16 п.17.1 ст. 17 Кодексу, має право надавати за власною ініціативою письмові пояснення та/або документи щодо обставин, які підтверджують відсутність його вини у вчиненому податковому правопорушенні, в порядку, встановленому Кодексом.
Обставинами, що пом’якшують відповідальність особи за вчинення правопорушення, у відповідності до ст. 112.1 Кодексу, є:
– вчинення діяння під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність;
– вчинення діяння при збігу тяжких особистих чи сімейних обставин;
– самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125.1 цього Кодексу).
Контролюючий орган може визнати обставинами, що пом’якшують відповідальність особи, також і інші обставини, не передбачені ст. 112.1 Кодексу.
У разі наявності хоча б однієї обставини, що пом’якшує відповідальність, відповідно до п. 113.6 ст. 113 Кодексу, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею Кодексу.
Увага, платники податків!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 10.03.2021 закінчується термін сплати податку на прибуток, нарахованого за результатами декларування за 2020 рік.
Нагадуємо, що з 01.01.2021 діють нові рахунки для зарахування надходжень до державного та місцевого бюджетів.
Звертаємо увагу, що кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 на старі рахунки, не будуть зараховуватися Казначейством, а повертатимуться платникам.
Інформацію щодо реквізитів оновлених рахунків ви можете переглянути на субсайті ДПС у Черкаській області офіційного вебпорталу ДПС у розділі «Бюджетні рахунки» або за посиланням: https://ck.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/.
До уваги платників податків, які сплачують кошти на єдиний рахунок!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 26.02.2021 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 31.12.2020 №847 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666», яким внесено зміни та доповнення до наказу Міністерства фінансів України від 24 липня 2015 року №666 «Про затвердження Порядку заповнення реквізиту “Призначення платежу” розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів на бюджетні рахунки та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на небюджетні рахунки, а також на єдиний рахунок».
Звертаємо увагу платників податків, які обрали механізм сплати податків (зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) шляхом застосування єдиного рахунку, про доповнення Наказу новим розділом ІІ «Заповнення реквізиту “Призначення платежу” розрахункових документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з використанням єдиного рахунку».
Під час оформлення розрахункових документів платником мають бути заповнені всі 14 обов’язкових полів реквізиту «Призначення платежу», розділених між собою знаком «;», кожне з яких містить належну інформацію або знак «;» як ознаку наявності відповідного поля у разі, коли таке поле не підлягає заповненню (останнє з 14-ти полів завжди містить знак «#»).
Платники, які сплачують кошти на єдиний рахунок, у реквізиті «Призначення платежу» розрахункового документа можуть визначити напрям використання коштів (одного чи кількох одержувачів) або не визначити такий напрям.
Документи, які підтверджують непридатність для проживання житлової нерухомості
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п.п. «ґ» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад.
Звертаємо увагу, що статтею 30 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що питання обліку житлового фонду, об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, здійснення контролю за його використанням, а також питання визначення технічного стану житлових будинків належать до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.
Статтею 7 Житлового кодексу Української РСР від 30 червня 1983 року № 5464-X із змінами та доповненнями та Положенням про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 26 квітня 1984 року № 189 (далі – Положення) врегульовано питання щодо визнання житлового будинку непридатним для проживання.
Так, згідно з п. 3 Положення обстеження житлових будинків (приміщень) проводиться інженерно-технічними працівниками житлово-експлуатаційних організацій за участю представників громадськості. У разі необхідності до обстеження залучаються фахівці проектних і науково-дослідних організацій та органів і закладів санітарно-епідеміологічної служби.
На підставі матеріалів обстеження стану жилих будинків житлово-експлуатаційна організація визначає будинки, що відповідають санітарним і технічним вимогам, і складає про це відповідний акт, який затверджується керівником вказаної організації (п. 4 Положення).
В разі неможливості або недоцільності проведення капітального ремонту житлово-експлуатаційна організація вносить до виконкому районної, міської, районної у місті Ради народних депутатів пропозицію про визнання жилого будинку (жилого приміщення) таким, що не відповідає вказаним вимогам і є непридатним для проживання (п. 5 Положення).
Згідно з п. 11 Положення якщо жилий будинок (жиле приміщення) визнано виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання, виконком відповідної місцевої Ради вносить до виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів пропозицію про використання цього будинку (приміщення) в інших цілях або про знесення будинку.
При цьому додаються такі документи:
а) рішення виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів про визнання жилого будинку (жилого приміщення) невідповідним санітарним і технічним вимогам та непридатним для проживання;
б) проект рішення виконавчого комітету обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів про дальше використання жилого будинку (жилого приміщення) або про знесення будинку.
Виконавчий комітет обласної, міської (міста республіканського підпорядкування) Ради народних депутатів розглядає подані матеріали і приймає рішення про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку (п. 12 Положення).
Таким чином, власник об’єкта житлової нерухомості може підтвердити, що житлова нерухомість непридатна для проживання на підставі рішення органу місцевого самоврядування про використання непридатного для проживання жилого будинку (жилого приміщення) в інших цілях або про знесення цього будинку.
До уваги платників ПДВ!
З 1 березня 2021 року запроваджено нову ставку ПДВ у розмірі 14 відсотків
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що 25 лютого 2021 року набрав чинності Закон України від 17 грудня 2020 року № 1115-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставки податку на додану вартість з операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції» (далі – Закон № 1115), згідно з яким за ставкою ПДВ у розмірі 14 відсотків оподатковуватимуться операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за такими товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД: 0102; 0103, 0104 10, 0401 (в частині молока незбираного), 1001, 1002,1003, 1004, 1005, 1201, 1204 00, 1205, 1206 00, 1207, 1212 91 (далі – операції з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції), крім операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених у пункті 197.18 статті 197 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Так, Положення норм Закону № 1115 застосовується до податкових періодів, починаючи з березня 2021 року. Таким чином, починаючи з 01 березня 2021 року операції з сільськогосподарською продукцією оподатковуватимуться ПДВ за ставкою 14 відсотків.
Звертаємо увагу, що з метою реалізації норм Кодексу (враховуючи внесені Законом № 1115 зміни) і забезпечення можливості платникам податку виконання їх податкового обов’язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Кодексу, зокрема у частині подання останніми документів (у тому числі податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних), пов’язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ДПС розроблено проєкт нових форм податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, які містять рядки та графи, призначені для відображення інформації щодо здійснюваних платниками податку операцій з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, що підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою у розмірі 14 відсотків.
Відповідний проєкт наказу Міністерства фінансів України погоджується із заінтересованими органами виконавчої влади. Після затвердження у загальновстановленому порядку вказаної форми податкової накладної платники податку матимуть змогу складати податкові накладні за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції.
До набрання чинності новими формами податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, що міститимуть відповідні графи та показники для відображення операцій з постачання товарів (сільськогосподарської продукції, що класифікується за товарними позиціями згідно з УКТ ЗЕД, визначеними у нормах Закону № 1115), які, починаючи з 01 березня 2021 року, підлягатимуть оподаткуванню ПДВ за ставкою ПДВ у розмірі 14 відс., податкова накладна/розрахунок коригування до податкової накладної платниками податку не можуть бути складені та, відповідно, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Після набрання чинності норм відповідного наказу Міністерства фінансів України, яким буде затверджено вказані форми податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної, платникам буде забезпечено можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених за операціями з постачання окремих видів сільськогосподарської продукції, зокрема, в період з 01.03.2021 по дату впровадження нової форми вказаних документів.
Принагідно інформуємо, що згідно з пунктом 521 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, у тому числі за нереєстрацію (несвоєчасну реєстрацію) податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.
Ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, якщо радою об’єднаної територіальної громади, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовують ставки, що були затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.
Так, згідно з п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
Звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої ст. 59 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» із змінами та доповненнями акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.
Зазначимо, що рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ).
Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також зміну розміру їх ставок, об’єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг або про внесення змін до таких рішень є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених п.п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПКУ (п. 12.5 ст. 12 ПКУ).
Згідно з абзацом першим частини восьмої ст. 8 Закону України від 05 лютого 2015 року № 157-VIII «Про добровільне об’єднання територіальних громад» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 157) після припинення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об’єдналися, їхніх виконавчих комітетів, сільського голови, який одноособово виконував функції виконавчого органу сільської ради територіальної громади, що увійшла до об’єднаної територіальної громади, видані ними нормативно-правові акти, невиконані акти індивідуальної дії зберігають чинність на відповідних територіях та для відповідних осіб.
Сільська, селищна, міська рада, обрана об’єднаною територіальною громадою, її виконавчий комітет можуть вносити зміни, визнавати такими, що втратили чинність, або скасовувати акти відповідних органів місцевого самоврядування та посадових осіб, визначені в абзаці першому частини восьмої ст. 8 Закону № 157 (абзац другий частини восьмої ст. 8 Закону № 157).
Таким чином, якщо радою об’єднаної територіальної громади, створеною у зв’язку з об’єднанням сільських рад в об’єднану територіальну громаду, не прийнято рішення про встановлення місцевих податків та зборів, то платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовують ставки, що були затверджені рішеннями відповідних сільських, селищних, міських рад, що об’єдналися в територіальну громаду.