Декларуємо податкові зобов’язання з рентної плати за ІІ квартал 2020 року
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що з 23.05.2020 Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині справляння рентної плати для користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата). А саме, змінено критерії застосування ставок рентної плати, коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру.
Зважаючи на те, що базовим звітним (податковим) періодом для рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з рентної плати за ІІ квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.09.2015 № 1051/27496, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:
– за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, діяли до набрання чинності Законом;
– за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом.
Разом з тим, звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Декларуємо податкові зобов’язання з рентної плати за ІІ квартал 2020 року
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що з 23.05.2020 Законом України від 16.01.2020 № 466 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» внесено зміни до Податкового кодексу України в частині справляння рентної плати для користування надрами для видобування корисних копалин (далі – рентна плата). А саме, змінено критерії застосування ставок рентної плати, коригуючих коефіцієнтів до них та їх розміру.
Зважаючи на те, що базовим звітним (податковим) періодом для рентної плати є календарний квартал, то декларування податкових зобов’язань з рентної плати за ІІ квартал 2020 року слід здійснювати шляхом складання окремих додатків 1 до Податкової декларації з рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України від 03.09.2015 № 1051/27496, у яких сума податкових зобов’язань з рентної плати за кожним відповідним видом товарної продукції обчислюється:
– за період з 01.04.2020 по 22.05.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, діяли до набрання чинності Законом;
– за період з 23.05.2020 по 30.06.2020 – за обсяг товарної продукції видобутої за такий період із застосуванням ставок рентної плати та коефіцієнтів до них, що визначені Законом.
Разом з тим, звертаємо увагу, що умовою для застосування коефіцієнта у разі видобування запасів корисних копалин ділянки надр із дотримання кондицій мінеральної сировини ділянки надр, затверджених державною експертизою на підставі звітів з геологічного вивчення за рахунок власних коштів, встановлено виконання платником рентної плати такої експертизи не раніше ніж за 5 років, а також змінено розмір такого коефіцієнта з 0,7 до 0,95.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Податок на доходи фізичних осіб – збільшено ставки від продажу трьох і більше автомобілів, не оподаткування об’єктів незавершеного будівництва, оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній
Головне управління ДПС у Черкаській області завершує цикл публікацій щодо основних змін в адмініструванні податку на доходи фізичних осіб, внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон №466-IX), які набрали чинності з 23 травня 2020 року.
Так, Законом №466-IX внесено зміни в оподаткування іноземних доходів.
Згідно нової редакції п.п. 170.11.1 Кодексу Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) – «у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 Кодексу, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 Кодексу, крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 статті 170 Кодексу, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 статті 170 Кодексу».
Законом №466-IX доповнено Кодекс новими пунктами 170.13 «Оподаткування прибутку контрольованих іноземних компаній» та 170.131 «Оподаткування доходів контрольованих іноземних компаній», які визначатимуть прибуток або його частку контрольованої іноземної компанії з метою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а також види неоподатковуваних доходів контрольованих іноземних компаній (наберуть чинності з 01.01.2020 року).
Розширено перелік об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб.
Зокрема до переліку об’єктів нерухомості, продаж (обмін) яких не обкладається податком на доходи фізичних осіб включено об’єкти незавершеного будівництва.
Підпункт 172.1 статті 172 Кодексу викладено у такій редакції «дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або їх частини, кімнати, садового (дачного) будинку (включаючи об’єкт незавершеного будівництва таких об’єктів, земельну ділянку, на якій розташовані такі об’єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), а також земельної ділянки, що не перевищує норми безоплатної передачі, визначеної статтею 121 Земельного кодексу України залежно від її призначення, та за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується.
Умова щодо перебування такого майна у власності платника податку понад три роки не розповсюджується на майно, отримане таким платником у спадщину. Дохід від відчуження господарсько-побутових споруд, що розташовані на одній ділянці з житловим або садовим (дачним) будинком та продаються разом з ним, для цілей оподаткування окремо не визначається.
Також змінами уточнено, що дохід від продажу (обміну) об’єкта незавершеного будівництва оподатковується у порядку, визначеному для об’єктів нерухомого майна.
Дохід від продажу (обміну) третього та наступних об’єктів рухомого майна оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
З 23 травня 2020 року змінився порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об’єктів рухомого майна (пункт 173.2 статті 173 Кодексу).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою 5 відсотків. А дохід, отриманий від продажу (обміну) третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою 18 відсотків.
Звертаємо увагу, як і раніше не підлягає оподаткуванню дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Використання РРО – правила та строки початку дії
Головне управління ГУ ДПС у Черкаській області інформує, що Законами України «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 128-IX від 20.09.2019 (далі- Закон№ 128-IX) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» № 129-IX (далі- Закон № 129-IX) від 20.09.2019 було запроваджено низку новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі РРО).
Водночас, Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон №533-ІХ) було перенесено терміни набуття чинності відповідними нормами Закону № 128-IX і Закону № 129-IX, зокрема:
З 19 квітня 2020 року до 1 серпня 2020 року суб’єктам господарювання, при проведенні готівкових розрахунків із споживачами, пропонується до застосування програмні РРО, в якості яких можна використовувати комп’ютер, планшет, смартфон тощо. Відповідне програмне забезпечення буде надаватися ДПС суб’єктам господарювання безкоштовно.
Довідково: Програмний РРО – це програмний, програмно-апаратний або програмно-технічний комплекс у вигляді технологічного та/або програмного рішення, що використовується на будь-якому пристрої та в якому фіскальні функції реалізовані через фіскальний сервер контролюючого органу і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.
З 1 серпня 2020 року виникає обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО та програмні РРО з використанням режиму попереднього програмування найменування та цін товарів (послуг) із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (раніше передбачалось тільки для пального).
У разі проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, відповідно п. 7 ст. 17 Закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З 1 серпня 2020 року до 1 січня 2021 року продовжено період, протягом якого санкції, визначені Законом України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовуватимуться у зменшених розмірах:
– 10 % вартості проданих з порушенням, встановленим цим пунктом товарів (робіт, послуг), – за порушення, вчинене вперше;
– 50 % вартості проданих з порушенням, встановленими цим пунктом товарів (робіт, послуг), – за кожне наступне вчинене порушення.
Починаючи з 1 січня 2021 року за проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО, невидачу розрахункового документа та ін. штрафна санкція складатиме – до 100 % вартості проданих товарів за перше порушення та до 150 % за кожне наступне порушення.
Посилання на Закон №128-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/128-20
Посилання на Закон №129-IX https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/129-20
Посилання на Закон №533- IX: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/533-IX
Законодавчі зміни щодо трансфертного ціноутворення
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує інформувати платників податків, щодо змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466-IX) до Податкового кодексу України. Зміни стосуються податкового контролю за трансфертним ціноутворенням.
Внесення змін та доповнень до вітчизняних правил трансфертного ціноутворення є суттєвим кроком до формування цілісної системи контролю за дотриманням принципу «витягнутої руки», яка має враховувати всі складові податкового планування міжнародної групи компаній та забезпечувати об’єктивну оцінку повноти формування об’єкту оподаткування української компанії.
Так з 23.05.2020 для суб’єктів господарювання, які приймають участь у контрольованих операціях Законом № 466-IX вводиться термінологія, яку введено для цілей трансфертного ціноутворення, а саме:
– «котирувальні ціни» (пп. 14.1.941 пп.14.1.90 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс);
– «материнська компанія міжнародної групи компаній» (пп. 14.1.1031 п.14.1.103 п.14.1 ст.14 Кодексу);
– «міжнародна група компаній» (пп. 14.1.1133 п.14.1.113 п.14.1 ст.14 Кодексу);
– «уповноважений учасник (для цілей статті 39 цього Кодексу)» (пп. 14.1.2541 п.14.1.254 п.14.1 ст.14 Кодексу);
– «великий платник податків» (пп. 14.1.24. п. 14.1 ст.14 Кодексу);
– «дивіденди» (пп. 14.1.49 п. 14.1 ст.14 Кодексу, в редакції, яка набирає чинності з 1 січня 2021 року);
– «дохід з джерелом їх походження з України» (пп. 14.1.54 п. 14.1 ст.14 Кодексу, в редакції, яка набире чинності з 1 липня 2020року);
– «пов’язані особи» (пп. 14.1.159 п. 14.1 ст.14 Кодексу);
– «постійне представництво» (пп 14.1.193 п. 14.1 ст.14 Кодексу);
– «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 п. 14.1 ст.14 Кодексу);
– «пасивні доходи» (пп. 14.1.268 п. 14.1 ст.14 Кодексу).
Також вносяться зміни та доповнення до визначення терміну «пов’язана особа» (пп. 14.1.159 п.14.1 ст.14 Кодексу):
– доповнено поняттям «утворення без статусу юридичної особи» (на додачу до юридичних та/або фізичних осіб);
– збільшено критерій безпосереднього та/або опосередкованого володіння корпоративними правами з 20 до 25 і більше відсотків та встановлено, що такий критерій не стосується міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;
– встановлено, що пороговий критерій суми всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи, має перевищувати суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що провадять виключно лізингову діяльність, – більше ніж у 10 разів) та не стосується банків та міжнародних фінансових організацій та суб’єктів господарювання, власником істотної участі у розмірі 75 і більше відсотків у яких є такі організації;
– частково змінено умови визначення володіння фізичною особою
– безпосередньо та/або опосередковано корпоративними правами у юридичній особі, та доповнено, що таке володіння може бути й опосередкованим;
– доповнено, що у разі здійснення господарських операцій утвореннями без статусу юридичної особи з пов’язаною особою будь-якого з учасників договору про спільну діяльність, розмір вкладів яких у спільне майно становить 25 і більше відсотків, пов’язаними визнаються утворення без статусу юридичної особи (договору про спільну діяльність) та така пов’язана особа будь-якого з учасників такого договору.
Щодо деталізації терміну «розумна економічна причина (ділова мета)», то Законом № 466-IX:
– деталізовано тлумачення терміну «розумна економічна причина (ділова мета)» (пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Кодексу);
– визначено обов’язок платника податків при підготовці та поданні документації з трансфертного ціноутворення надавати обґрунтування економічної доцільності і наявності ділової мети для операцій з придбання (доповнено другим абзацом підпункт «е» пп. 39.4.6 п. 39.3 ст. 39 Кодексу);
– впроваджено положення щодо необхідності проведення коригувань ціни контрольованої операції і сум податкових зобов’язань, якщо контролюючим органом доведено, що умови операцій не відповідають розумній економічній причині (операції не проходять тесту «ділової мети») (змінена редакція першого пп. 39.5.4.1 пп. 39.5.4 п. 39.5 ст. 39 Кодексу);
– визначено, що якщо операції платника податків не мають ділової мети, то фінансовий результат податкового (звітного) періоду має бути збільшеним на суму витрат, понесеним таких платником податків при здійсненні цих операцій з нерезидентами (п. 140.5 ст. 140 Кодексу доповнено пп. 140.5.15).
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20
Закон № 466-IX: з 1 липня 2020 року обмежено поширення пільги у вигляді земельного податку на платників єдиного податку
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників єдиного податку, що відповідно до внесених змін Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» з 1 липня 2020 року за земельні ділянки передані в оренду сплачується земельний податок.
Згідно з новою редакцією пп.4 п.297.1 ст.297 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання звітності з податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, які використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для здійснення господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позику)) і платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва.
Тобто, суб’єкти господарювання – платники єдиного податку другої або третьої груп (далі – платники єдиного податку), що є власниками земельних ділянок або постійними землекористувачами, з 01.07.2020 є платниками земельного податку у разі здійснення ними діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), у тому числі якщо надання в оренду нерухомого майна є одним із видів діяльності або основним.
Звертаємо увагу, якщо право власності на земельну ділянку або право постійного землекористування оформлено на фізичну особу – підприємця платника єдиного податку, то вказані платники повинні подати податкову Декларацію з плати за землю (затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 № 560 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 № 9)).
Якщо Декларація подається вперше, платники єдиного податку самостійно обчислюють суму земельного податку за 2020 рік (за період з 01 липня по 31 грудня) з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями (липень – грудень) з позначкою «Земельний податок», з типом «Звітна», заповненням графи «починаючи з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, за умови, що ними не подавалися Декларації за 2020 рік.
Декларацію слід подати до податкового органу за місцезнаходження земельної ділянки не пізніше 20 серпня 2020 року. При цьому платники єдиного податку, які з 01.07.2020 стали платниками земельного податку, мають право подавати Декларації щомісячно з типом «Звітна» – протягом 20 календарних днів після закінчення звітного місяця, для яких перший звітний місяць – «липень» (тобто, не пізніше 20.08.2020, 21.09.2020, 20.10.2020, 20.11.2020, 21.12.2020, 20.01.2021).
Крім того, Декларація з позначкою «Земельний податок», з типом «Уточнююча», з заповненням графи «з урахуванням уточнень з», в якій вказується число – 01 і місяць – 07, подається у разі якщо платник єдиного податку до 01 липня був платником земельного податку та подавав до контролюючого органу у 2020 році Декларацію з типом «Звітна».
Якщо право власності на земельну ділянку або право постійного користування оформлене на фізичну особу, яка зареєстрована фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку, та здійснює діяльність з надання таких земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку), то нарахування сум земельного податку відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПКУ здійснюється податковим органом (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) фізичній особі за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення земельного податку.
Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20