Чи зараховані до страхового стажу ФОПам періоди 2020 року, за які було звільнення від сплати ЄСВ у зв’язку з карантином?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» зі змінами (далі – Закон) страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески у сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Так, Законами України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» та від 13.05.2020 № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», передбачено звільнення фізичних осіб – підприємців на час карантину від нарахування та сплати єдиного соціального внеску за березень, квітень та травень 2020 року. При цьому, періоди звільнення включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Пунктом 145 розділу XV Закону визначено, що для фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, членів фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, які не сплачували страхові внески за періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року на підставі пункту 910 розділу VІІІ Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
Виходячи з вищенаведеного, періоди з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня та з 1 по 31 травня 2020 року включаються до страхового стажу, та зараховуються, як період в межах повного місяця «днів до стажу».
Ставки дисконтування довгострокової дебіторської заборгованості та довгострокових зобов’язань
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон) активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; зобов’язання – це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.
Звертаємо увагу, що у разі застосування підприємством національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (далі – НП(С)БО) відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій за довгостроковою дебіторською заборгованістю та довгостроковими зобов’язаннями здійснюється відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.1999 № 237, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20, і Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 13 «Фінансові інструменти», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 № 559 (далі – П(С)БО 13), та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291.
Зокрема, довгострокова дебіторська заборгованість та довгострокові зобов’язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.
Теперішня вартість – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде потрібна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами та зобов’язаннями. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства.
Як правило, ставка дисконтування складається з трьох складових:
- відсоткова ставка на позикові кошти – це та винагорода, яку отримав би кредитор, якби надав у користування на певний строк певну суму коштів;
- відсоткова ставка кредитного ризику – ризик, який враховує кредитор у разі неповернення позиченої суми;
- очікувана процентна ставка інфляції.
Під час визначення ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані під час визначення майбутніх грошових потоків.
Фінансові інструменти в бухгалтерському обліку поділяються на фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу і похідні фінансові інструменти, визнання та оцінка яких може здійснюватися відповідно до П(С)БО 13.
Відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій за довгостроковими зобов’язаннями та довгостроковою дебіторською заборгованістю має здійснюватися на підставі первинних документів із дотриманням загального принципу бухгалтерського обліку – «превалювання сутності над формою», згідно з яким операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
Визначення дисконтованої суми майбутніх платежів має здійснюватися в кожному конкретному випадку на підставі аналізу первинних документів та сутності господарської операції, з урахуванням умов договору, положень Закону та НП(С)БО, зазначених вище.
Водночас слід зазначити, що згідно з Законом та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, НП(С)БО удосконалюються відповідно до вимог міжнародних стандартів фінансової звітності.
Згідно із наказом Міністерства фінансів України від 16.09.2019 № 379 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» відбулися зміни, які стосуються відображення в бухгалтерському обліку безвідсоткової довгострокової дебіторської заборгованості та безвідсоткових довгострокових зобов’язань, що дозволило усунути розбіжності у принципах обліку відсоткових та безвідсоткових позик та забезпечило приведення НП(С)БО у відповідність до вимог міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств (далі – МСФЗ для МСП).
Зокрема, розділ 11 МСФЗ для МСП, який розміщено на офіційному вебсайті Міністерства фінансів України в підрубриці «Бухгалтерський облік / Запровадження міжнародних стандартів фінансової звітності / Міжнародні стандарти фінансової звітності» рубрики «Бухгалтерський облік та аудиторська діяльність» розділу «Діяльність», містить методики оцінки фінансових інструментів, приклади фінансових активів та фінансових зобов’язань.
Практичні аспекти визначення ставки дисконтування безвідсоткової довгострокової дебіторської заборгованості та безвідсоткових довгострокових зобов’язань
Визначення ставки дисконтування на рівні ринкової ставки відсотка, яка використовується в операціях з аналогічними активами: якщо підприємство регулярно, постійно користується позиками від фінансових та банківських установ, для ставки дисконту тільки за такими чи подібними позиками можливо брати відсоткову ставку, за якими отримуються такі позики цим підприємством. Про рівень ринкових ставок у певний період свідчать також статистичні дані банків оприлюднені на офіційному вебсайті Національного банку України.
Якщо ринкову ставку відсотка визначати проблематично, можна брати ставку відсотка на можливі позики, які може отримати конкретне підприємство. Наприклад, підприємство може взяти позику (кредит) в конкретному банку і в такому випадку для визначення ставки дисконту можливо брати ставку кредиту в конкретному банку.
У разі відсутності зазначеної інформації під час розрахунку планових показників грошових потоків можуть застосовуватись ставки, які визначаються на основі безризикової ставки, скоригованої на ризики, пов’язані з такою заборгованістю. У якості безризикової ставки може бути використана ставка дохідності за облігаціями внутрішнього державного займу, ставка відсотка за інвестиціями або банківськими депозитами на аналогічний термін і на аналогічних умовах.
Замість ставки на можливі позики можна взяти ставку, розраховану за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства. Така ставка показує середню дохідність, якої очікують власники (інвестори) підприємства, вкладаючи в нього кошти.
Ставка дисконту може відрізнятися від ставки, яку підприємство взяло за основу для розрахунку, на розмір ризиків. Види, величина ризиків у кожному конкретному випадку різна і визначається із врахуванням розмірів підприємства, структури його капіталу, ринку діяльності, наявності конкуренції, рівня рентабельності та прогнозованості отримання прибутків. Серед ризиків, притаманних бізнесу у 2020 році є, зокрема, ризик, пов’язаний з впливом СOVID-19. Для того, щоб враховувати всі ці фактори, підприємство має постійно здійснювати фінансові розрахунки і мати відповідну інформацію.
Інформація про дебіторську заборгованість, зобов’язання та фінансові інструменти, що підлягає розкриттю, наводиться у примітках до фінансової звітності відповідно до вимог НП(С)БО.
Новації щодо податкових правопорушень контролюючого органу та відповідальність за них
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що однією із змін внесеною Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» є та, що відповідно до п. 128.1 ст. 128 Кодексу податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.
Особа, чиї права та/або законні інтереси порушено має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (п.114.1. ст. 114 Кодексу). Згідно п.п.17.1.11 п.17.1 ст. 17 Кодексу таке право особи, полягає у повному відшкодуванні шкоди.
Посадові (службові) особи контролюючих органів за невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків, у відповідності з п. 21.2 ст. 21 Кодексу, несуть відповідальність згідно із законом.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, згідно п.114.2 ст. 114 Кодексу відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
При цьому, п. 21.4 ст. 24 Кодексу передбачено, що посадова або службова особа контролюючого органу несе перед державою відповідальність в порядку регресу в розмірі виплаченого з бюджету відшкодування через неправомірні рішення, дії чи бездіяльність цієї посадової (службової) особи.
Пунктом 128.2 статті 128 Кодексу визначено, що податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є:
– прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності) контролюючим органом та/або його посадовими (службовими) особами, що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та/або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу;
– не внесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом 200.10 статті 200 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу, − перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування;
– прийняття посадовими (службовими) особами контролюючого органу рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 Кодексу, як джерела погашення грошового зобов’язання або податкового боргу платника податків;
– перешкоджання посадовими (службовими) особами контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання;
– незаконне застосування посадовими (службовими) особами контролюючого органу арешту майна або коштів на рахунках;
– безпідставне внесення посадовими (службовими) особами контролюючого органу даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків.
У відповідності до п. 114.2 ст. 114 Кодексу особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.
Разом із цим, слід враховувати, що крім відшкодування шкоди, яка у порядку регресу може бути стягнута безпосередньо із посадової особи органу ДПС за вчинення податкового правопорушення, така посадова особа може бути притягнута і до інших видів юридичної відповідальності, у тому числі і кримінальної.
Враховуючи зазначене, чітке дотримання посадовими особами органів ДПС норм чинного законодавства при виконанні покладених завдань і функцій є запорукою захисту інтересів як платника податку так і держави.
Борг з єдиного податку та його наслідки
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до внесених змін до Податкового кодексу України, платники єдиного податку у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ (ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Тобто, якщо у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів наявним буде податковий борг в розмірі більше 3060 грн (180 х 17 грн), такий платник повинен в останній день другого із двох послідовних кварталів перейти на загальну систему оподаткування.
У разі не вчинення вищезазначених дій у строки встановлені ПКУ, податковий орган має право за своїм рішенням виключити з реєстру платників єдиного податку такого боржника.
Повернутися на спрощену систему оподаткування фізична особа – підприємець матиме змогу тільки після погашення богу і тільки після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення податковим органом.
При цьому, заповненні розрахункового документу на сплату грошових зобов’язань, які набули статусу податкового боргу у полі «призначення платежу» слід зазначати код виду сплати 140 – надходження до бюджету коштів у рахунок погашення податкового боргу.
Для того щоб дізнатися про наявність/відсутність заборгованості, платник може особисто звернутися до органів ДПС або скористатись «Електронним кабінетом платника податків» чи електронним сервісом «Дізнайся більше про свого бізнес партнера», який надає можливість кожному відвідувачу перевірити як власну заборгованість, так і заборгованість контрагента.
З огляду на вищевказане, необхідно постійно контролювати нарахування та сплату своїх податкових зобов’язань, вчасно звірятися, не нарощувати борги та своєчасно сплачувати нараховані суми.
Для розміщення у соцмережі (до 350 символів)
У разі наявності податкового боргу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, в розмірі понад 3060 грн (180*17грн), такий платник повинен в останній день другого з двох послідовних кварталів перейти на загальну систему оподаткування.
До уваги платників податків – резидентів, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України!
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що на виконання пункту 16 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України Головним управлінням Державної казначейської служби України у Херсонський області відкрито рахунки для зарахування надходжень до місцевих бюджетів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя для сплати боргів з місцевих податків і зборів, що виникли до дати початку тимчасової окупації, визначеної Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», платниками-резидентами, які мають об’єкти оподаткування з місцезнаходженням на тимчасово окупованій території України.
Рахунки введені в дію з 01.03.2021 року і розміщені за посиланням https://kherson.tax.gov.ua/byudjetni-rahunki/
Оподаткування військовим збором дивідендів
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з пп. 1.1 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ платниками військового збору є особи, визначені п. 162.1 ПКУ, а саме: фізичні особи – резиденти (нерезиденти), які отримують доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ) – тобто ті доходи, нарахування яких передбачає виникнення зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб.
Ставка військового збору становить 1,5% від об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ (пп. 1.3 п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ).
Відповідно до п. 163.1 ПКУ об’єктом оподаткування платника податку є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до складу якого включаються доходи, перелік яких визначено пп. 164.2.1 – 164.2.18 ПКУ.
Так, згідно з пп. 164.2.8 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включаються «пасивні доходи» (крім зазначених у пп. 165.1.2 та пп. 165.1.41 ПКУ).
Під терміном «пасивні доходи» для цілей розд. IV ПКУ слід розуміти, зокрема, такі доходи, як дивіденди (пп. 14.1.268 ПКУ).
Враховуючи зазначене, оскільки сума дивідендів, нарахованих на користь фізичних осіб, включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, то такий дохід підлягає оподаткуванню військовим збором за ставкою 1,5%.
Увага – ШАХРАЇ!
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджери до керівників підприємств з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок) шляхом перерахування грошових коштів на карткові рахунки банківських установ України.
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати грошові кошти від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.
Закриття підприємства без перевірки
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє керівників підприємств, які вирішили через певні обставини припинити діяльність про можливість проведення даної процедури без проведення додаткової позапланової перевірки. Не є новиною, що частина суб’єктів господарювання, на жаль, через ряд об’єктивних обставин фактично не здійснюють господарську діяльність значний проміжок часу та зацікавлені, щоб процедура припинення пройшла швидко. Для цього існує ряд критеріїв, дотримання яких це зможе зробити реальністю. По-перше, при прийнятті такого рішення повинно бути у повному обсязі проведено ряд процедур, а саме: закриті рахунки у банківських установах, надана у повному обсязі податкова звітність, погашені можливі наявні борги перед бюджетом, складено ліквідаційний баланс. А найголовнішим критерієм для прийняття рішення щодо необхідності (або її відсутності) проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання у зв’язку з припиненням є наявність (або відсутність) ризикових факторів у його діяльності. Рішення про проведення документальної перевірки платника податків приймається за результатами ґрунтовного аналізу всієї наявної в органах ДПС стосовно нього податкової інформації про ризики в його діяльності щодо приховування об’єктів оподаткування, несплати ним податкових зобов’язань.
Довідково: з початку року без проведення перевірок вже було припинено діяльність 84 суб’єктів господарювання.
Чи вважається доходом фізособи- «загальносистемника» внесення власних коштів на підприємницький рахунок?
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до п. 177.2 ПКУ, об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) i документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Враховуючи вищевикладене, до складу загального оподатковуваного доходу зараховується виручка, що надійшла фізичній особі – підприємцю як в грошовій, так і в натуральній формі від провадження господарської діяльності, а саме:
– виручка у вигляді безготівкових грошових коштів, що надійшли на банківський рахунок чи в готівковій формі безпосередньо підприємцю чи його працівникам на місці здійснення розрахунків (в т.ч. відсотки банку);
– виручка в натуральній (негрошовій формі);
– суми штрафів і пені, отримані від інших суб’єктів підприємництва за договорами цивільно-правового характеру за порушення умов договорів та інші доходи, які пов’язані із здійсненням підприємницької діяльності.
Таким чином, власні кошти, які фізична особа – підприємець зараховує на розрахунковий розрахунок, не включаються до складу доходу (виручки у грошовій та натуральній формі) та не відображаються у Книзі обліку доходів та витрат.
Відмова від спрощеної системи оподаткування: добровільна та обов’язкова
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу, що відповідно до ПКУ платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.
Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб’єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
Водночас ПКУ встановлені випадки, у яких така відмова є обов’язковою.
Так, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, згідно з пп. 298.2.3 ПКУ, зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у таких випадках та в строки:
у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6 ПКУ, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абз. 3 п. 59.1 ПКУ, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів – в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Слід зазначити, що абз. 3 п. 59.1 ПКУ визначено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, з урахуванням пп. 3 п. 293.8 ПКУ платники єдиного податку третьої групи (юридичні особи), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у подвійному розмірі ставок, визначених п. 293.3 ПКУ, а також зобов’язані у порядку, встановленому главою 1 розд. XIV ПКУ, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Останній день подання єдиного податку заяви про відмову від спрощеної системи 19 березня 2021 р.