Чи є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізична особа яка має право власності на нежитлове приміщення як ФОП?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та нежитлової нерухомості.
Пунктом 1 ст. 320 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІУ зі змінами і доповненнями (далі – ЦКУ) визначено, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.
Фізичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, в тому числі і нерухомого майна комерційного призначення, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати (ст. 325 ЦКУ).
Оскільки ст. 266 ПКУ не визначено такого платника як фізична особа – підприємець, то такий платник – власник об’єктів житлової та нежитлової нерухомості сплачує податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за нормами, передбаченими для фізичних осіб.
Звільнення від подання звітності з ПДВ ФОП – платника ПДВ у зв’язку з мобілізацією до Збройних сил України
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що відповідно до вимог частини третьої ст. 39 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу» за громадянами України, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період не припиняється реєстрація підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
Разом з тим, з 8 червня 2014 року набрав чинності Закон України від 20 травня 2014 року № 1275-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» (далі – Закон № 1275), згідно з яким тимчасово мобілізовані на військову службу підприємці і самозайняті особи звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) або єдиного податку, а також єдиного внеску (далі – ЄСВ) за себе на весь період такої служби.
Вказані вище норми Закону №1275 застосовуються з першого дня мобілізації і протягом всього періоду мобілізації відповідно до Указу Президента України від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію».
Таким чином, Законом № 1275 ФОП – платника ПДВ не звільнено від обов’язку нарахування, сплати ПДВ та подання звітності з ПДВ.
Разом з цим інформуємо, що п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) передбачено, що за звітний період, в якому не виникають об’єкти оподаткування, або у разі відсутності показників, які підлягають декларуванню, податкова звітність не подається.
Таким чином, ФОП – платник ПДВ, мобілізований до Збройних сил України, за звітні періоди, в яких відсутні операції з постачання або придбання товарів/послуг та відсутні інші показники, які підлягають декларуванню, не зобов’язаний подавати податкову звітність з ПДВ.
Закон №466: щодо запровадження положень про документацію з трансфертного ціноутворення за трирівневою структурою
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує цикл публікацій стосовно змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України. Зміни щодо запровадження положень про документацію з трансфертного ціноутворення (далі- ТЦ) за трирівневою структурою.
Так, відповідно до оновленої редакції пп. 39.4.2 п. 39.4 статті 39 Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції разом із звітом про такі операції зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, також повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Підпунктом 39.4.2.2 п.39.4 ст. 39 Кодексу визначено невиключний перелік інформації, яку має містити таке повідомлення визначено, що форма та порядок складання такого повідомлення затверджуються Міністерством фінансів України.
Трирівнева структура документації з ТЦ, що запроваджується відповідає положенням Глави V «Документація» та додатків до неї з Настанов ОЕСР 2017 та містить:
- документацію з ТЦ (локальний файл – за термінологією Настанов ОЕСР – 2017) (пп. 39.4.6 п. 39.4 ст 39 Податкового кодексу);
- глобальну документацію з ТЦ (майстер-файл, при доході за рік понад 50 млн євро та за наявності відповідного запиту контролюючого органу із вимогою надати таку документацію) (п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу доповнено новою редакцією п. 39.4.7);
- звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній (є об’єктом автоматичного обміну податковою та фінансовою інформацією; подається при доході групи – понад 750 млн євро за рік;) (пункт 39.4 статті 39 Податкового кодексу доповнено новими пунктами 39.4.10 – 39.4.14).
Крім того, відповідно до перехідних положень Кодексу, норми щодо подання платниками податків:
- повідомлення про участь у МГК – вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік;
- глобальної документації з ТЦ (майстер-файлу) – вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році;
- звіту у розрізі країн МГК вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний міждержавними звітами.
Особливості амортизації основних засобів
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що Законом України від 14.07.2020 № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786) уточнено випадки ненарахування амортизації за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності.
Так п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), починаючи з 08.08.2020, амортизація для цілей податкового обліку не нараховується за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх консервацією.
В свою чергу, нагадуємо, що раніше Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» також уточнювались правила нарахування амортизації, визначені п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу. Починаючи з 23.05.2020, діяло правило, відповідно до якого не нараховувалася податкова амортизація за період невикористання (експлуатації) основних засобів у господарській діяльності у зв’язку з їх модернізацією, реконструкцією, добудовою, дообладнанням та консервацією. Законом № 786 скорочено перелік операцій без амортизаційних відрахувань суто до консервації.
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів» нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.
Звертаємо увагу, що нарахування амортизації поновлюється, починаючи з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію після реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації.
Закон №466: зміни правил підтвердження податкової знижки
Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує цикл публікацій стосовно змін внесених Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) до Податкового кодексу України.
Так, Законом №466 внесено зміни до пп. 166.2 ПКУ в частині документального підтвердження витрат, які включаються до податкової знижки.
Так, особа, яка звертається за податковою знижкою до податкового органу окрім податкової декларації про майновий стан і доходу, має подати до контролюючого органу копії документів, які підтверджують витрати, що включаються до податкової знижки (платіжні та розрахункові документи, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують продавця товарів і особу, яка зверталася за податковою знижкою), а також копії договорів за їх наявності, в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів і строк оплати за такі товари. При цьому, оригінали вищевказаних документів підлягають зберіганню платником ПДФО).
Згідно з новим абз. 2 пп. 166.2.2 ПКУ з 23.05.2020 відповідні витрати платник ПДФО може підтвердити електронним розрахунковим документом. При цьому, у податковій Декларації такий платник зазначає лише реквізити електронного розрахункового документа.
Нагадаємо, що для отримання права на податкову знижку за 2019 рік платник ПДФО подає Декларацію по 31 грудня 2020 року (включно).
Податок підлягає поверненню протягом 60 календарних днів з дня подання Декларації.
Якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористається правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Порядок застосування платником податку-фізичною особою права на податкову знижку у разі сплати страхових платежів
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень пункту 164.6 статті 164 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, перелік яких визначений у пункті 166.3 статті 166 Кодексу (абзац другий пункту 166.3 статті 166 Кодексу).
Підпунктом 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2019 році: 1921 грн × 1,4 = 2690 грн);
б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 % суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2019 році: 1921 грн × 1,4 × 50 % = 1345 грн).
Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 16000 грн, розпочинався 14 серпня 2019 року і платником податків у серпні 2019 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 16000 грн (з 14.08.2019 по 13.08.2020), то з урахуванням норм підпункту «а» підпункту 166.3.5 Кодексу платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2019 році, що не перевищує 13450 грн (2690грн × 5 місяців).
При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 6725 грн (2690 грн × 5 місяців × 50 %).
Отже, нормами Кодексу передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» підпункту 166.3.5 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.
Використання ПРРО підприємцями – платниками єдиного податку
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що з серпня поточного року суб’єкти господарювання отримали можливість використовувати програмні РРО замість класичних. Перехід на програмні РРО (ПРРО) відбувається поступово, у кілька етапів.
Таким чином, підприємці – платники єдиного податку другої – четвертої груп, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг), зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО та/або ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів.
До 01 січня 2021 року у разі:
– перевищення в календарному році незалежно від обраного виду діяльності обсягу доходу понад 1 млн гривень;
– здійснення реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення;
З 01 січня 2021 року:
– реалізації товарів (надання послуг) через мережу Інтернет;
– реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
– реалізації лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
– реалізації ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
– роздрібної торгівлі вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
– здійснення діяльності ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п. 11 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;
– здійснення діяльності туристичних агентств, туристичних операторів;
– здійснення діяльності готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
– реалізації текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
- з 01 квітня 2021 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати усі фізичні особи – підприємці, крім ФОП – платників єдиного податку першої групи.
Звертаємо увагу, що на сьогодні для застосування ПРРО існує розроблене ДПС програмне рішення – доступне кожному на безкоштовній основі, що розміщене за посиланнями:
Здійснити реєстрацію ПРРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет».
Платниками податків Черкащини сплачено 116,7 млн грн рентної плати
Протягом восьми місяців 2020 року до бюджетів всіх рівнів платники Черкаської області сплатили 116,7 млн грн рентної плати за користування природними ресурсами.
Зокрема, до державного бюджету за 8 місяців поточного року сплачено 58,3 млн грн рентної плати. Найбільшу частку у надходженнях від рентної плати до державного бюджету складає рентна плата за спеціальне використання води – 25,1 млн гривень (43,1 %).
Також, до державного бюджету сплачено майже 23,4 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 9,3 млн грн рентної плати за користування надрами та 0,6 млн грн рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України.
В свою чергу, до місцевих бюджетів впродовж січня-серпня 2020 року сплачено 58,4 млн грн рентної плати, у тому числі: 33,7 млн грн рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, 20,5 млн грн рентної плати за спеціальне використання води; 4,2 млн грн рентної плати за користування надрами.
Звертаємо увагу, що платниками рентної плати за спеціальне використання води є:
первинні водокористувачі – суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують та/або передають вторинним водокористувачам воду, отриману шляхом забору води з водних об’єктів;
суб’єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи – підприємці, які використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.
Платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб’єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об’єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі – спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об’єктах (ділянках) надр.
Платниками рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів є лісокористувачі – юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, фізичні особи (крім фізичних осіб, які мають право безоплатно без видачі спеціального дозволу використовувати лісові ресурси відповідно до лісового законодавства), а також фізичні особи – підприємці, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів на підставі спеціального дозволу (лісорубного квитка або лісового квитка) або відповідно до умов договору довгострокового тимчасового користування лісами.
Платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.
Звертаємо увагу, що 25 травня 2020 року набув чинності Закон України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (крім деяких змін, які набирають чинності з 01 липня 2020 року та з 01 січня 2021 року) (далі – Закон № 466-ІХ).
Законом № 466-ІХ, зокрема:
– змінюються ставки рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин (чорних металів (крім залізної руди), кольорових та легувальних металів; залізної руди);
– уточнюється перелік операцій, до яких застосовуються коригуючі коефіцієнти, що визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування;
– змінюються деякі діапазони частот, за які сплачується рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України;
– уточнюються ставки рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, а саме зменшені категорії з 5 до 3.
Обережно шахраї!
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків на активізацію телефонних шахраїв, які вдаючи з себе посадових осіб Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують до керівників підприємств чи підприємців з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій та інше).
Зловмисники телефонують з різних номерів мобільних операторів України та пропонують перерахувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України.
В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати гроші від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.
ГУ ДПС у Черкаській області звертається до платників податків та просить бути обачними, не піддаватися на провокації, а у разі отримання інформації про такі пропозиції, вчинення протиправних дій від імені працівників органів ДПС, під виглядом працівників ДПС або нібито від їх імені негайно повідомляти відповідний підрозділ Національної поліції у Черкаській області за номером телефону 102.