ГРИБИ: ПРОФІЛАКТИКА ОТРУЄНЬ ТА ПЕРША ДОПОМОГА

Страви з грибів — традиційний продукт у раціоні харчування мешканців багатьох регіонів України. На території нашої країни росте майже 2 000 видів шапинкових грибів, до 500 з них вважають їстівними. Найчастіше гриби використовують як приправи до страв або ж у консервованому вигляді. 

Гриби є доволі специфічним продуктом, що містить значну кількість азотистих речовин, зокрема білків, а також жирів, вуглеводів, деякі вітаміни (В1, РР), мінеральні речовини (зокрема фосфор). Клітковина хітин, що входить до їхнього складу, майже не перетравлюється у шлунково-кишковому тракті, тому гриби вважають «важкою» їжею.

Гриби належать до швидкопсувних продуктів (містять від 84 до 94% води), тому їх обов’язково необхідно переробляти в день збору. Особливо швидко псуються гриби, які зібрані у вологу погоду.

Максимальний термін зберігання грибів не повинен перевищувати 24 години за температури не вище 10°С. Пов’язано це з тим, що зрілі гриби стають чудовим поживним середовищем для різноманітних мікроорганізмів, зокрема хвороботворних. Крім того, внаслідок біохімічних реакцій (розпад білків) у грибах утворюються отруйні речовини (птомаїни). Подібний процес відбувається у несвіжому м’ясі або рибі.

Отруєння грибами проявляється по-різному залежно від того, який гриб спричинив захворювання. Іноді навіть їстівні гриби можуть стати причиною отруєння. Це буває у тих випадках, коли збирають та вживають гриби старі, перезрілі або ті, що зберігалися тривалий час.Наслідки отруєння залежать, крім виду гриба, також від віку та стану здоров’я потерпілого, кількості з’їдених грибів. Найбільш тяжко переносять грибні отруєння діти, тому серед них найчастіше трапляються летальні випадки.

Вживати гриби не рекомендовано вагітним, жінкам, які годують грудьми, та літнім людям. Не варто годувати грибами чи стравами з них дітей до 12 років.

Як не отруїтися грибами

  • Найкраще відмовитися від споживання дикорослих грибів, замінивши їх грибами, вирощеними штучно, котрі підлягають контролю та продаються в торговельній мережі.
  • Не купуйте гриби на стихійних ринках.
  • Уважно оглядайте гриби: звертайте увагу на колір капелюшка, губки, ніжки.
  • Збирайте лише добре знайомі вам гриби. За найменшого сумніву одразу викиньте гриб, не залишайте його поряд з іншими.
  • Не беріть занадто молоді чи старі гриби — їх легко переплутати з отруйними.
  • Не збирайте гриби поблизу трас, промислових підприємств, забруднених територій: гриби вбирають в себе широкий спектр отруйних речовин, зокрема важкі метали.
  • Не збирайте гриби в посушливу погоду: в цей час гриб пересихає, віддавши воду і збільшивши концентрацію токсинів.
  • Не куштуйте сирі гриби.
  • Вдома ще раз ретельно перевірте гриби: всі сумнівні треба викинути.
  • Готуйте гриби протягом першої доби після збирання.
  • Варіть гриби не менше трьох разів, щоразу в свіжій підсоленій воді не менше 30 хв.
  • Зберігайте страви з грибами в холодильнику в емальованому посуді не більше доби.

Симптоми отруєння грибами

Ознаки отруєння грибами можуть проявитися як через 30 хв. після споживання, так і протягом кількох днів:

  • нудота;
  • блювота;
  • різкий біль у животі;
  • діарея;
  • запаморочення;
  • підвищення температури тіла;
  • зниження пульсу;
  • задуха;
  • судоми;
  • відтік крові від кінцівок (холодні руки та ноги);
  • марення, поява галюцинацій.

За наявності будь-якого з наведених симптомів негайно викликайте лікаря!

Перша допомога у разі отруєння грибами

  • терміново телефонуйте до «швидкої» — загальний номер 103;
  • промийте шлунок простою водою;
  • дотримуйтеся постільного режиму;
  • пийте багато рідини (вода, підсолена вода чи прохолодний чай) — це допоможе відновити водно-сольовий баланс та вивести токсини;
  • прийміть сорбенти.

Категорично заборонено вживати алкогольні напої, будь-яку їжу чи молочні та кисломолочні продукти — це може прискорити всмоктування токсинів у організм.

Не займайтеся самолікуванням, це небезпечно для життя!

Залишки грибів або грибних страв слід обов’язково зберегти, адже лабораторне їх дослідження допоможе з’ясувати причину отруєння та призначити правильне лікування.