Будь-яке підприємство, установа чи організація, що використовують у своїй діяльності найману працю робітників, повинні передбачити порядок та основні правила взаємодії між підприємством і залученими робітниками. Для цього в компаніях розробляють та затверджують локальні нормативні акти з охорони праці. При підготовці будь-якого документа, а особливо документа з охорони праці, головне — дотриматися юридичних норм та чинного законодавства.
Загалом документи з охорони праці регламентують питання, пов’язані зі збереженням життя, здоров’я і працездатності людини під час трудової діяльності. Серед них можна виділити такі групи документів: положення (наприклад, Положення про службу охорони праці підприємства); інструкції з охорони праці; журнали (наприклад, журнал реєстрації вступного інструктажу з охорони праці); затверджені наказами переліки (наприклад, перелік робіт підвищеної небезпеки, для проведення яких необхідна щорічна перевірка знань з охорони праці); приписи служби охорони праці та ін. Відповідальними за розробку та затвердження основних документів з охорони праці є роботодавці. Однак потрібно пам’ятати, що перелік документів з охорони праці для малого підприємства і великого можуть різнитися. Наприклад, на підприємстві, де працює 50 і більше осіб, роботодавець відповідним наказом має створити службу охорони праці. На малому підприємстві виконання функцій служби охорони праці може забезпечити і один працівник. Відповідно, залежно від ситуації на підприємствах будуть розроблятися різні документи з охорони праці.
2020 та 2021 роки внесли свої корективи у створення безпечних умов праці та оформлення взаємовідносин між роботодавцем та працівниками. У зв’язку з поширенням COVID-19 та запровадженням в Україні карантину на багатьох підприємствах відбулися зміни в організації роботи. Скорочення, переведення на дистанційну форму роботи, оформлення відпустки за власний рахунок — все це потребує належного документального супроводу.
Центральним документом, що встановлює виробничі та соціальні взаємовідносини між роботодавцем та персоналом, є колективний договір. Питання охорони праці у колективному договорі унормовують Закон України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.1993 № 3356‑XII та Закон про охорону праці. Предметом регулювання колективного договору є визначення соціальних і трудових прав та обов’язків між роботодавцями і працівниками. Сторони можуть на власний розсуд передбачити в колективному договорі ті питання, які вважають необхідними. Зокрема, у колдоговорі сторони передбачають забезпечення працівникам соціальних гарантій у галузі ОП на рівні, не нижчому за передбачений законодавством, їхні обов’язки, а також комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення наявного рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, професійного захворювання, аваріям і пожежам, визначають обсяги та джерела фінансування зазначених заходів.
Для отримання консультацій з питань охорони праці звертайтесь до страхового експерта з питань охорони праці Черкаського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області за адресою: м. Черкаси, вул. В’ячеслава Чорновола, 157, к.245., тел. 64-76-95