Податкова повідомляє

Головне управління ДПС у Черкаській інформує про спільну з Держпрацею інспекційну кампанію

 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, 23.06.2021 року відбулася спільна нарада Державної податкової служби України, Державної служби України з питань праці та Міністерства економіки України. За її результатами та на виконання протоколу спільної наради, починаючи з 01.07.2021 року проводиться інспекційна кампанія на предмет виявлення незадекларованих трудових відносин.

Заходи взаємодії податківців та Держпраці спрямовані на детінізацію ринку праці, обміну інформацією, необхідною для забезпечення ефективної організації роботи щодо детінізації ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.

У полі зору працівників ГУ ДПС у Черкаській області та Держпраці будуть роботодавці, які не відреагували на тривалу інформаційну кампанію та продовжують ухилятись від декларування найманих працівників. Держпраці надано ГУ ДПС у Черкаській області критерії, за якими суб’єкт господарювання може бути віднесений до суб’єктів з високим ступенем ризику використання незадекларованої праці.

Такими критеріями є:

–         виявлені в ході проведення фактичних перевірок факти неоформлення трудових відносин (критерій 1);

–         невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності (критерій 2);

–         невідповідність кількості об’єктів оподаткування (поданих за формою № 20-ОПП «Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність»), РРО/ПРРО, що звітують, кількості працевлаштованих платником податків найманих працівників (критерій 3);

–         перевищення кількості працівників суб’єкта господарювання, залучених за договорами цивільно-правового характеру над кількістю працівників, що працюють за трудовими договорами (контрактами)                   (критерій 4);

–         відсутність найманих працівників у суб’єкта господарювання сфери торгівлі та послуг (критерій 5).

Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу роботодавців на недопущення використання незадекларованої праці.


Практичне застосування норм Кодексу щодо контрольованих операцій з сировинними товарами

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що на виконання норм пп. 39.3.3.4 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Державною податковою службою України на офіційному вебпорталі  оприлюднено Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін (далі – Перелік джерел) в розділах:

Головна -> Діяльність -> Трансфертне ціноутворення -> Рекомендований (невиключний) перелік джерел інформації для отримання котирувальних цін;

Головна -> Довідники, реєстри, переліки -> Переліки.

Зазначений Перелік джерел є складовою механізму визначення дотримання принципу “витягнутої руки” по операціях з сировинними товарами, що визначений пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу та направлений на забезпечення виконання вимог щодо використання методу порівняльної неконтрольованої ціни.

Кодекс визначає рекомендаційний характер та невиключність зазначеного Переліку джерел з метою забезпечення дотримання методології аналізу та визначення відповідності принципу “витягнутої руки” та не обмежує платника податків у виборі будь-якого з джерел, інформація якого про котирувальні ціни, що використовуватимуться для порівняння, відповідатимуть умовам зіставності, визначеним пп. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.

При формуванні Переліку враховано наявність доступної методології формування джерелом даних та інформації про ціни та складові ціноутворення саме в рамках вимог до аналізу КО, а також наявність котирувальних цін щодо сировинних товарів, які експортуються/імпортуються українськими компаніями, доступність джерел для широкого кола платників податків.

Під сировинними товарами розуміються товари, для яких непов’язані особи у якості орієнтира (еталона) для встановлення ціни неконтрольованих операцій використовують котирувальні ціни.

Перелік сировинних товарів визначено Постановою КМУ від 09.12.2020 N 1221 «Про затвердження переліку сировинних товарів та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. N 616».

Отже, визначення, у відповідності до абзацу другого пп. 39.3.3.4 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу, Кабінетом Міністрів України Переліку сировинних товарів  та оприлюднення цього Переліку ДПС дозволяє забезпечити, починаючи з 2021 року, практичне застосування норм Кодексу щодо КО з сировинними товарами.

Виходячи з норм пп. 39.3.3.4 пп. 39.3.3 п. 39.3 ст. 39 Кодексу, забезпечення ідентифікації Переліку джерел (його позицій) при здійсненні посилань та документальному відображенні при формуванні матеріалів за результатами аналізу ризиків трансфертного ціноутворення та перевірок КО проводиться шляхом наведення повної назви Переліку джерел та зазначенням дати оприлюднення на офіційному веб-порталі ДПС.


Зазначення інформації в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування, якщо ФОП – платник ЄП планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність

 Відповідно до п.п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (далі – Заява). Форма Заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

У Заяві зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, місце провадження господарської діяльності (п. 298.3 ст. 298 ПКУ).

Водночас відповідно до п. 298.5 ст. 298 ПКУ у разі зміни, зокрема, місця провадження господарської діяльності платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни подається Заява.

Платниками єдиного податку третьої групи у разі зміни місця провадження господарської діяльності Заява подається не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни (п. 298.6 ст. 298 ПКУ).

Відповідно до п. 299.7 ст. 299 ПКУ інформація щодо місця провадження господарської діяльності вноситься до реєстру платників єдиного податку.

Отже, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку, яка планує здійснювати зовнішньоекономічну діяльність повинна у строки, встановлені ПКУ, подати Заяву з позначкою «Внесення змін».
     При цьому у полі 6 «Місце провадження господарської діяльності», в якому повинна зазначатися інформація, зокрема щодо області, району, населеного пункту, вулиці, номеру будинку/офісу/квартири, індексу, така особа заповнює тільки графу «Область, район, населений пункт», в якій зазначається: «Виконання робіт чи надання послуг за межами України (експорт)» та/або «Поставка товарів за межами території України (експорт)». Інші графи поля 6 Заяви не заповнюються.


Заповнення додатка  «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ» до податкової декларації платником ЄП – ФОП

 Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають у складі податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2020 № 752), додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

У Додатку 1 передбачено поле 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування» розд. 8, яке заповнюється у форматі «ддммрррр», де:

«дд» – двозначне число, що означає календарний день у місяці;

«мм» – двозначне число, що означає місяць року;

«рррр» – чотири цифри числа року

У зазначеному полі вказується період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування, як платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у звітному році та у комірці «з» зазначається «01» – перший календарний день у місяці; в комірці «по» – дата державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, переходу на сплату інших податків і зборів тощо.


З початку 2021 року місцеві бюджети Черкаської області від ліцензування отримали 15,7 млн гривень

За повідомленням начальника Головного управління у Черкаській області Антона Царюка, місцеві бюджети Черкаської області за I півріччя 2021 року отримали від ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами 13,9 млн гривень, від ліцензування виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним –  1,8 млн гривень.

У січні – червні 2021 року видано:

– 3381 ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами;

– 1 ліцензію на право оптової торгівлі алкогольними напоями, виключно пивом для виробників пива з обсягом виробництва до 3000 гектолітрів на рік;

– 4 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями – сидром та перрі (без додання спирту);

– 3 ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту);

– 29 ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним;

  • 145 ліцензій на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки);

9 на оптову торгівлю пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.


Вчасно інформуйте ДПС про зміну реєстраційних даних для своєчасного отримання адресної інформації щодо сплати податків, в тому числі податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI  зі змінами та доповненнями об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.

Також платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

–         об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

–         розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

–         права на користування пільгою із сплати податку;

–         розміру ставки податку;

–         нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючого органу та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Згідно зі статтею 70 Кодексу та пункту 1 Розділу ІХ «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків», фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою N 5ДР.

Крім цього, фізична особа може подати заяву скориставшись послугами Електронного кабінету

Фізичні особи подають зазначену заяву особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.

Враховуючи викладене, в зв’язку зі зміною податкової адреси, особистих даних, платники податку, для внесення актуальних відомостей до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків, зобов’язані подати до контролюючого органу заяву про внесення змін за ф. №5 ДР, після чого у відповідні підсистеми ІТС ДПС України будуть внесені актуальні дані, що стосуються таких змін, зокрема місця  податкової адреси (місця реєстрації).

Оновлені дані дають можливість своєчасно отримати адресну інформацію від податкової служби та уникнути накопичення боргу.


Обчислення показника «податкове зобов’язання» суб’єктом господарювання,  який здійснював у звітному періоді (місяці) користування радіочастотним ресурсом на підставі ліцензії, термін дії якої розпочався (закінчився) у зазначеному місяці

Відповідно до п. 254.1 ст. 254 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі:

ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України;

ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення;

дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою.

Об’єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм (п. 254.3 ст. 254 ПКУ).

Платники рентної плати обчислюють суму рентної плати виходячи з виду радіозв’язку, розміру встановлених ставок та ширини смуги радіочастот по кожному регіону окремо (п.п. 254.5.2 п. 254.5 ст. 254 ПКУ).

Згідно з абзацами першим і другим п.п. 254.5.3 п. 254.5 ст. 254 ПКУ платники рентної плати, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України на підставі ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України, сплачують рентну плату починаючи з дати видачі ліцензії.

У разі продовження терміну дії ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України рентна плата сплачується з початку терміну дії продовженої ліцензії.

Базовий податковий (звітний) період, зокрема для рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України дорівнює календарному місяцю (п. 257.1 ст. 257 ПКУ).

Форма податкової декларації з рентної плати затверджена наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 № 719 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 07.11.2016 № 927) із змінами та доповненнями(далі – Декларація).

Невід’ємною частиною Декларації є додатки. Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. Зокрема, розрахунок з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України здійснюється у Додатку 4 прим. 1 до Декларації (далі – Додаток).

Відповідно до встановленої форми Додатку у ньому, зокрема, зазначаються дані ліцензії: номер, дата видачі (дд.мм.рррр.), строк дії (дд.мм.рррр.), кількість днів дії ліцензії у звітному періоді, ширина смуги радіочастот; коефіцієнт (понижувальний або підвищувальний); ставка рентної плати, встановлена п. 254.4 ст. 254 ПКУ; податкове зобов’язання.

Суб’єкт господарювання, що здійснював у звітному періоді (місяці) користування радіочастотним ресурсом на підставі ліцензії, термін дії якої розпочався (закінчився) у зазначеному місяці, обчислює показник колонки 8 «податкове зобов’язання» Додатку пропорційно кількості календарних днів дії ліцензії у звітному місяці.


Як визначаються об’єкт та база оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового?

     Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

   –  отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

  –   ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

    – вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

     У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).


Як визначаються об’єкт та база оподаткування акцизним податком при реалізації пального або спирту етилового?

     Відповідно до п.п. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктами оподаткування є операції з реалізації з акцизного складу/акцизного складу пересувного будь-яких обсягів пального або спирту етилового понад обсяги, що:

   –  отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних (далі – ЄРАН);

  –   ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією;

    – вироблені в Україні, реалізація яких є об’єктом оподаткування відповідно до п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених ст. 229 ПКУ, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в ЄРАН.

     У разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об’єму, кількості товару (продукції), об’єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках (п. 214.4 ст. 214 ПКУ).


Нарахування та розмір єдиного внеску особам, які провадять незалежну професійну діяльність, без використання праці найманих працівників

 Відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Таким чином, базу нарахування єдиного внеску зобов’язані визначити особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та отримують дохід (прибуток) від такої діяльності.

Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Періодом, за який особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають звітність до контролюючого органу (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).

Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 № 790) (далі – Інструкція 449), остаточне обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).

Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.