Визначення бази нарахування ЄСВ для роботодавців
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 р. №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону №2464 єдиний внесок нараховується:
для платників, зазначених у п. 1 (крім абзацу сьомого) ч. 1 ст. 4 Закону №2464, – на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 р. №108/95-ВР «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами
для платників, зазначених в абз. 8 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, – на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.
Чи розповсюджується звільнення від сплати земельного податку на договори емфітевзису?
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що емфітевзис є правом користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 395 ЦКУ).
Якщо особа виявила бажання користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, то відповідно до ст. 102-1 ЗКУ вона укладає договір безпосередньо з власником такої земельної ділянки.
Платниками земельного податку, в такій ситуації, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) згідно з п. 269.1 ПКУ. У разі отримання такої землі у спадок новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису.
На власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється право на звільнення від сплати земельного податку передбаченого п. 281.3 ПКУ, оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не належить до орендних відносин.
Отже, земельні ділянки, які використовуються підприємством-платником єдиного податку четвертої групи на умовах емфітевзису, є об’єктом оподаткування, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах.
Зміни в Порядку заповнення податкової декларації з ПДВ та податкової накладної з 1 березня 2021 р.
Відповідно до наказу «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів міністерства фінансів України» від 1 березня 2021 року №131, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 березня 2021 року за №310/35932, внесено корективи до податкової декларації з податку на додану вартість, а саме зміни набули додатки.
Орієнтована кількість додатків зменшилась, додаток 5 (розшифоровка контрагентів) вилучили, але частина цього додатку згідно нововведення відображається в додатку 1.
Таким чином, розділ 1 «Податкові зобов’язання» додатку 1 містить такі таблиці:
- Таблиця 1.1. Відомості про включені суми податку на додану вартість, вказані в податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість, до суми податкових зобов’язань за звітний (податковий) період;
Табл.1.1.
|
N з/п |
Покупець (індивідуальний податковий номер або умовний ІПН) |
Податкова накладна |
||||||
|
дата |
номер |
ознака здійснення с/г операцій* |
обсяг постачання (без податку на додану вартість) |
сума податку на додану вартість |
||||
|
основна ставка |
ставка 7% |
Ставка 14 % |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
- Таблиця 1.2. Відомості про коригування податкових зобов’язань згідно зі статтею 192, пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу V Кодексу у разі збільшення суми компенсації за звітний (податковий) період на підставі розрахунків коригування, складених у звітному (податковому) періоді та не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних на дату подання податкової декларації з податку на додану вартість.
Табл.1.2.
|
N з/п |
Покупець (індивідуальний податковий номер або умовний ІПН) |
Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників |
||||||
|
дата |
номер |
ознака здійснення с/г операцій* |
обсяг постачання (без податку на додану вартість) та/або обсяг постачання, за яким не нараховується податок на додану вартість |
сума податку на додану вартість |
||||
|
основна ставка |
ставка 7 % |
ставка 14 % |
||||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Розділ 2. Податковий кредит додатку 1 містить такі таблиці:
- Таблиця 2.1. Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %
Табл.2.1.
|
N з/п |
Постачальник (індивідуальний податковий номер) |
Податкова накладна, інший документ |
Обсяг постачання (без податку на додану вартість) |
Сума податку на додану вартість |
||||
|
період складання |
ознака касового методу** |
ознака здійснення с/г операцій* |
основна ставка |
ставка 7 % |
ставка 14 % |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
- Таблиця 2.2. Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі статтею 192 розділу V Кодексу
Табл.2.2.
|
N з/п |
Постачальник (індивідуальний податковий номер) |
Податкові накладні, які коригуються |
Обсяг постачання (без податку на додану вартість) (+/-) |
Сума податку на додану вартість |
|||
|
період складання |
ознака здійснення с/г операцій* |
основна ставка (+/-) |
ставка 7 % (+/-) |
ставка 14 % (+/-) |
|||
|
1 |
2 |
3.1 |
3.2 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Також порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних Кабінет міністрів України вирішив підкоригувати. Уряд розробив та прийняв Постанову «Про внесення змін до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 21.04.2021 №378, стосовно граничних строків реєстрації зведених ПН визначених пт.198.5 ст.198 ПКУ, та РК таких накладних.
Відповідно до пт.198.5 ст.198 ПКУ, граничний строк реєстрації таких ПН/РК, складених за операціями, становить 20 календарних днів, відповідно постановою КМУ передбачено, що у випадках, коли граничний строк реєстрації таких ПН/РК припадає на вихідний день або святковий, такий день вважається операційним днем.
Зазначені вище зміни стосуються податкової декларації з ПДВ та податкової накладної вже з 1 березня 2021 року.
Нововведення при прийнятті податкових повідомлень-рішень
Змінами внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон 466) до п. 112.5 ст. 112 Кодексу визначено, що підставою для притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення та стягнення штрафу є податкове повідомлення-рішення, що відповідає вимогам, визначеним пунктом 58.1 статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 58.1 ст. 58 Кодексу визначено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов’язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:
– невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;
– завищення розміру задекларованого від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;
– заниження або завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки;
– завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу;
– наявності помилок при визначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.
Нововведенням є викладення п. 56.1 ст. 56 Кодексу у новій редакції та доповнення підпунктом 58.1.1 – 58.1.2, згідно яких:
58.1.1. Податкове повідомлення-рішення містить:
1) суму та підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або суму та підставу для зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або збільшення/зменшення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, та посилання на норми цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до яких здійснено їх розрахунок;
2) попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної (у випадках, передбачених цим Кодексом);
3) граничні строки сплати грошового зобов’язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності та/або реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної;
4) попередження про наслідки невиконання податкового повідомлення-рішення в установлений строк;
5) граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
У податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов’язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.
58.1.2. У разі якщо податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної перевірки та є процесуальною підставою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення, воно додатково до інформації, наведеної у пункті 58.1.1 цієї статті, повинно містити:
1) обґрунтовану підставу для визначення (нарахування/зменшення) грошового зобов’язання та/або податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість у вигляді фактичної підстави, а саме викладення стислого змісту щодо виявлених перевіркою порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства з наведенням інформації щодо:
обставин вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 та пункту 86.7 статті 86 розділу I цього Кодексу письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);
періоду (календарний день або місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення;
розрахунку суми податкового зобов’язання, що повинен сплатити платник податків, та/або зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість, та/або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов’язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість;
у разі якщо перевіркою виявлено факти заниження (ненарахування та/або неутримання) платником податків, у тому числі податковим агентом, податкових зобов’язань – додатково зазначається граничний строк сплати таких податкових зобов’язань, у тому числі за відповідні податкові (звітні) періоди, по яких виявлено таке заниження (ненарахування та/або неутримання);
надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу;
нормативної підстави – посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої було зроблено розрахунок або перерахунок грошових зобов’язань платника податків;
2) посилання на акт документальної перевірки;
3) детальний розрахунок штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів), у тому числі штрафних санкцій або пені, за порушення іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, а також посилання на норми цього Кодексу та/або іншого законодавства, відповідно до якого було зроблено такий розрахунок;
4) інформацію щодо наявності обставин, які відповідно до цього Кодексу пом’якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності.
Тобто повідомлення-рішення має містити мотивувальну частину, до якої входять положення п.п.1) підпункту 58.1.2 п.58.1 статті 58 Кодексу.
Законом №466 доповнено п. 58.2 ст. 58 Кодексу абзацом першим та визначено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Не зазнало змін, у п. 58.2 ст. 58 Кодексу (зараз це абзац другий) визначення того, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.
Пункт 58.3 ст. 58 Кодексу викладено у новій редакції та зазначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Короткий зміст для спільноти в соціальній мережі Facebook:
«Інформуємо про нововведення прийняття податкових повідомлень-рішень відповідно до змін, внесеними Законом України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві».
Обчислення податку при продажу нерухомості протягом року
Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що форма податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), затверджена наказом Мінфіну від 10.04.2015 р. №408 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.11.2018 №897) (далі – Декларація), передбачає заповнення, зокрема, додатка 1 (для об’єктів житлової нерухомості), який є її невід’ємною частиною.
Згідно з приміткою 12 інформації до додатка 1 до Декларації у графі 16 «Річна сума податку» розд. І «Розрахунок податкового зобов’язання» додатка 1 зазначається річна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (у гривнях з копійками з двома знаками після ком) за кожним задекларованим об’єктом, яка розраховується за формулою:
– колонка 8 р. 2. n. х колонка 13 р. 2. n х колонка 14 р. 2.n /100 + колонка 15 р. 2. n, де n – порядковий номер рядка.
Відповідно до пп. «ґ» пп. 266.7.1 ПКУ за наявності у власності платника податку об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема, у власності юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. м (для квартири) та/або 500 кв. м (для будинку), сума податку збільшується на 25000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (пп. 266.8.1 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року юридичні особи обчислюють в Декларації річну суму податку, збільшену на 25000 грн на рік, для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, та для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(колонка 8 «Площа об’єкта оподаткування (загальна)» х колонка 13 «Ставка (%)/100»)/12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах») + 25000 грн./12 х (суму колонок 9 – 12«Кількість місяців перебування у власності, у кварталах»).
Подання у 2021 році повідомлення про участь у міжнародній групі компаній
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до пп. 39.4.2 пп. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами і доповненнями (далі – Кодекс) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції та повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Згідно з п. 53 підрозділу 10 розділу XX Кодексу норми пункту 39.4 ст. 39 Кодексу щодо подання платниками податків повідомлення про участь у міжнародній групі компаній (далі – Повідомлення) вперше застосовуються у 2021 році за 2020 рік.
Міністерство фінансів України наказом від 31.12.2020 року за № 839 затвердив:
форму Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній;
Порядок складання Повідомлення про участь у міжнародній групі компаній.
Це Повідомлення подається платником податків, який у звітному році здійснював контрольовані операції, визначені пункту 39.2 статті 39 Кодексу, засобами електронного кабінету в електронній формі.
Термін подання Повідомлення у 2021 році до 1 жовтня року, що настає за звітним. Якщо останній день строку подання припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Повідомлення складається з таких невід’ємних частин та розділів:
- заголовна частина (“Загальні відомості”) – містить загальні відомості про Повідомлення платника податків який подає звіт, найменування міжнародної групи компаній, обраний материнською компанією такої групи звітний період (фінансовий рік) для цілей бухгалтерського обліку, суму сукупного консолідованого доходу міжнародної групи компаній за такий період;
- основна частина, яка складається із таких розділів:
розділ I “Відомості щодо материнської компанії міжнародної групи компаній до якої входить платник податків”, в якому зазначається інформація щодо материнської компанії міжнародної групи компаній, до якої входить платник податків;
розділ II “Відомості щодо учасника міжнародної групи компаній, уповноваженого материнською компанією на подання звіту в розрізі країн”, в якому зазначаються відомості щодо учасника міжнародної групи компаній, якого материнська компанія уповноважила на підготовку та подання звіту у розрізі країн (у разі делегування таких повноважень материнською компанією);
розділ III “Інформація щодо країн, відповідно до законодавства яких міжнародна група компаній не подає звіт у розрізі країн”, в якому зазначається перелік держав (територій), в яких група не зобов’язана подавати звіт у розрізі країн відповідно до чинного законодавства таких держав (територій).
На даний час електронна форма Повідомлення знаходиться на стадії розробки та готується до оприлюднення, граничний термін оприлюднення на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України XML-схеми та її опису встановлено Міністерством фінансів України до 01 липня 2021 року.
Звертаємо Вашу увагу, що Державна податкова служба України розміщує електронні форми документів (pdf. хcd файли) на офіційному веб-порталі ДПС у рубриці Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів.
Подання заперечення у разі незгоди платника податків з висновками перевірки
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодексу) у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), платники мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом’якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід’ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до п.п.86.7.1 п. 86.7 ст. 86 Кодексу акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі – матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі – комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв’язку з необхідністю з’ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Чи мають право на податкову знижку за навчання батьки дитини (25 років/23 роки)
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що право платника податку на доходи фізичних осіб на податкову знижку у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмеження права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV ПКУ вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Слід зазначити, що Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні», який набрав чинності 01.01.2017, скасовано вимогу щодо права платника податків на податкову знижку за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення, лише у разі, якщо такий член сім’ї не одержує заробітної плати.
При цьому до податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до ст. 1 розд. I Закону України від 05 квітня 2001 № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2346) платник – це особа, з рахунка якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання/формування документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.
Суб’єктами правових відносин, що виникають при здійсненні переказу коштів, є учасники, користувачі (платники, отримувачі) платіжних систем (ст. 5 Закону № 2346).
Отже, якщо в документах на переказ коштів в даних платника зазначено дані дитини, то така особа є ініціатором переказу коштів.
Враховуючи викладене, незалежно від того працює чи ні дитина, яка за даними документів на переказ коштів здійснювала витрати на навчання, батьки такої дитини не мають право на податкову знижку.
Порядок та терміни повернення сум бюджетного відшкодування
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що пунктом 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру (п.п. 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПКУ).
Пунктом 200.8 ст. 200 ПКУ передбачено, що до податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.
Відповідно до п. 200.10 ст. 200 ПКУ у строк, передбачений абзацем першим п. 76.3 ст. 76 ПКУ (а саме протягом протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання) контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).
Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до ст. 200 ПКУ та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 ст. 200 ПКУ, – за результатами перевірки, зазначеної у п. 76.3 ст. 76 ПКУ, що проводяться відповідно до ПКУ.
Відповідно до п. 200.11 ст. 200 ПКУ контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
за періоди до 01 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
з придбання товарів/послуг за період до 01 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПКУ.
Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.
На підставі даних Реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п’яти операційних днів (п. 200.13 ст. 200 ПКУ).
Особливості закриття підприємства без перевірки
Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє керівників підприємств, які вирішили через певні обставини припинити діяльність, про можливість проходження даної процедури без проведення додаткової позапланової перевірки, що позиція податківців з даного питання залишається не змінною.
Саме дотримання визначених чинним законодавством критеріїв дасть змогу суб’єктам господарювання пройти процедуру припинення максимально у короткий термін та без проведення додаткової позапланової перевірки. По-перше, при прийнятті такого рішення повинно бути у повному обсязі проведено ряд процедур, а саме: закриті рахунки у банківських установах, надана у повному обсязі податкова звітність, погашені можливі наявні борги перед бюджетом, складено ліквідаційний баланс. А найголовнішим критерієм для прийняття рішення щодо необхідності (або її відсутності) проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання у зв’язку з припиненням є наявність (або відсутність) ризикових факторів у його діяльності. Нажаль ряд підприємств (організацій) нехтують даними вимогами. Так, ТОВ «А» змінило стан з «0» (платник податків за основним місцем обліку) на «3» (прийнято рiшення про припинення (розпочато лiквідаційну процедуру)) та подало заяву до податкового органу. При цьому, даний платник, як свідчить інформація баз даних Головного управління ДПС у Черкаській області, має на обліку основні засоби, не закрив рахунки у банківських установах, є платником ПДВ, має найманих працівників. Зрозуміло, що у даному випадку не може йти мова не лише про припинення даного платника без проведення перевірки, а й взагалі про початок даної процедури. І так випадки, нажаль, не поодинокі.
Довідково: з початку року, станом на 29.04.2021, без проведення перевірок вже було припинено діяльність 190 суб’єктів господарювання.
Які документи має подати платник податку до контролюючого органу щоб скористатись правом на нарахування податкової знижки за оплату допоміжних репродуктивних технологій?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що статтею 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ) із змінами та доповненнями встановлено, що платник податку на доходи фізичних осіб має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.
Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 ПКУ. До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями, ст. 123 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III із змінами та доповненнями з метою удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій, наказом Міністерства охорони здоров’я від 09.09.2013 № 787 із змінами та доповненнями затверджено Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 ПКУ).
До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).
Згідно з п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 162.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією, а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Чи може чоловік скористатись правом щодо включення до податкової знижки оплати допоміжних репродуктивних технологій, якщо дружина не працює?
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
До даного переліку включається сума витрат платника податку на оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік (п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ).
Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені п.166.4 ст. 166 ПКУ, а саме:
податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті; загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ;
якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п. 166.4.3 п. 166.4 ст. 166 ПКУ).
Відповідно до частини сьомої ст. 281 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV зі змінами та доповненнями повнолітня жінка або чоловік мають право за медичними показаннями на проведення щодо них лікувальних програм допоміжних репродуктивних технологій згідно з порядком та умовами, встановленими законодавством.
Порядок застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який визначає механізм та умови застосування методики допоміжних репродуктивних технологій, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.09.2013 № 787, стосується удосконалення медичної допомоги населенню при лікуванні безпліддя із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій та регулює відносини між пацієнтами (жінками, чоловіками) та закладами охорони здоров’я, які забезпечують застосування методик допоміжних репродуктивних технологій та не містить положень щодо порядку (способів) оплати наданих медичних послуг та суб’єктів, які здійснюють таку оплату.
Відповідно до ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ послугою з медичного обслуговування населення (медичною послугою) є послуга, що надається пацієнту закладом охорони здоров’я або фізичною особою – підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензією на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником.
Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт.
Таким чином, платник податку чоловічої статі має право на отримання податкової знижки згідно із п.п. 166.3.6 п. 166.3 ст. 166 ПКУ на суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій, наданих дружині платника податків, але оплачених таким платником (чоловіком).
Подання суб’єктом господарювання заяви за формою 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» з повідомленням про помилку
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 4 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), суб’єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема, зберігати на місці проведення розрахунків реєстраційне посвідчення за ф № 3-РРО (додаток 3 до Порядку) за ідентифікатором форми J1413402 (далі – реєстраційне посвідчення) та останню довідку про опломбування РРО або їх копії.
Пунктом 2 глави 3 розд. ІІ Порядку встановлено, що у разі втрати реєстраційного посвідчення або непридатності його для використання суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли підстави для заміни реєстраційного посвідчення за ф. № 3-РРО, подає до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву про реєстрацію реєстраторів розрахункових операцій за ф. № 1-РРО (додаток 1 до Порядку) (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-РРО (ідентифікатор J/F1311403)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та реєстраційне посвідчення.
Враховуючи викладене, якщо суб’єкт господарювання з метою поновлення втраченого реєстраційного посвідчення подає заяву за формою 1-РРО з позначкою «Перереєстрація» в електронній формі та йому надходить друга квитанція з повідомленням про помилку «Документ не прийнято, додайте реєстраційне посвідчення», то такий суб’єкт повинен подати у встановлений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО зазначену заяву у паперовому вигляді та у полі «Перереєстрація у зв’язку із» вказати «втрата реєстраційного посвідчення».
Терміни подання платниками заяв для участі у процедурі, щодо списання штрафів та пені та їх розгляду податковим органом
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з пунктом 23 Закону України від 4 грудня 2020 року № 1072-ІХ штрафні санкції і пеня, що залишилися несплаченими на дату повної сплати основної суми податкового боргу, підлягають списанню у порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу, за заявою платника податків.
Разом з тим, платнику надається право виконати вимоги пункту 23 протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом.
Головним управлінням ДПС у Черкаській області запропоновано Примірну форму заяви, у якій платник податків одночасно повідомляє, зокрема, про намір прийняти участь у процедурі по пункту 23, просить списати штрафи та/або пеню, що обліковувалися станом на 01.11.2020 і залишилися несплаченими станом на дату повної сплати основної суми податкового боргу; а також штрафні зв’язку зі сплатою такого податкового боргу, не застосовувати та не нараховувати, а нараховані відкоригувати до нульових показників.
До заяви платник має додати докази виконання ним вимог пункту 23 з 01.11.2020 по дату подання заяви (включно).
Примірна форма заяви є рекомендованою, тому заяви, надані без застосування цієї форми, також підлягають розгляду у разі, якщо вони містять усю необхідну інформацію, передбачену пунктом 23.
Заява платником має бути подана датою не раніше дати набрання чинності пунктом 23 (10.12.2020) та не пізніше дати закінчення шестимісячного строку, що надається платнику для сплати основної суми податкового боргу, який обліковувався станом на 01.11.2020 (09.06.2021).
З метою надання платникам податків можливості скористатися процедурою, передбаченою пунктом 23, лише по одному чи декількох обраних ним платежах та у межах достатньої суми коштів, яку має платник податків, заяви платником податків мають подаватися по кожному з платежів окремо.
При цьому участь у процедурі, визначеній пунктом 23, будуть приймати лише платежі, по яких законодавством та податковим обліком передбачається нарахування та сплата поточних податкових зобов’язань (по деклараціях, розрахунках, по сумі донарахувань з основної суми платежу згідно з податковими повідомленнями-рішеннями).
Неподаткові платежі, а також платежі, за якими передбачається нарахування лише штрафних (фінансових) санкцій та/або пені та не передбачається нарахування податкових зобов’язань, не приймають участі у процедурі, визначеній пунктом 23.
Заяви подаються платником до Головного управління ДПС за місцем адміністрування відповідного платежу. У разі, коли платник податків має намір скористатися процедурою, визначеною пунктом 23, по декількох платежах, які адмініструються у різних Головних управліннях ДПС, він має подати заяви до кожного такого головного управління ДПС окремо.
Заяви, оформлені платниками без зазначення необхідної інформації, та/або без урахування наведених вище вимог, задоволенню не підлягають.
Відомості які повинна містити довідка про доходи ФО, яка надається податковим агентом, з метою заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи для реалізації права на застосування податкової знижки
Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. «в» п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків зобов’язані подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи за встановленою формою.
На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством, платники податку зобов’язані пред’являти документи і відомості, пов’язані з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації з цього податку.
При цьому особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку (п.п. «в» п. 176.2 ст. 176 ПКУ).
Враховуючи те, що затвердженої форми довідки про доходи, яку повинні надавати податкові агенти на вимогу платника податків, нормами чинного законодавства не передбачено, то довідка надається у довільній формі, в якій, крім загальної інформації про фізичну особу (П. І. Б, реєстраційний номер облікової картки, період роботи), зазначається обов’язково наступна інформація:
сума нарахованого оподатковуваного доходу (помісячно та загальною сумою);
розмір та сума податкової соціальної пільги; сума нарахованого та утриманого податку на доходи фізичних осіб.