Сплата єдиного внеску особою, яка провадить незалежну професійну діяльність та одночасно перебуває на обліку як ФОП

Головне управління ДПС У Черкаській області повідомляє, що відповідно до пп. 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Такі платники зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).
 Згідно з частиною першою ст. 7 Закону № 2464 ЄВ нараховується:
     – для фізичних осіб – підприємців (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, – на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. (п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464);

 – для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, – на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).
 З 01 січня 2021 року набрав чинності Закон України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників», яким ст. 4 Закону № 2464 доповнено частиною п’ятою такого змісту: особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе ЄВ за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Враховуючи викладене, особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець з 01.01.2021 звільняється від сплати за себе ЄВ як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.

У разі здійснення зазначеною особою різних видів діяльності, – сплата ЄВ проводиться на загальних підставах.


Порядок обчислення бази нарахування для сплати ЄВ за звітний квартал ФОП на загальній системі оподаткування

 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464), зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, відповідно до п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для ФОП на загальній системі оподаткування базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

ЄВ встановлюється у розмірі 22 відсотків до визначеної бази нарахування ЄВ (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

ФОП на загальній системі оподаткування зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ (абзац третій частини восьмої ст. 9 Закону № 2464).

Пунктом 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлено, що базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до п. 177.2 ст. 177 розд. ІV ПКУ, згідно з яким чистим оподатковуваним доходом є різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.


База  нарахування єдиного внеску за себе для членів фермерського господарства

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року   № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах.

Законом України від 13 травня 2020 року № 592-IX «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо усунення дискримінації за колом платників» (далі – Закон № 592), який набрав чинності з 01.01.2021, внесені зміни до Закону № 2464, зокрема, п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 викладений в новій редакції.

Так, згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 (в редакції Закону № 592) для платників, зазначених, зокрема, у п. 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, ЄВ нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.


Чи є об’єктом оподаткування легковий автомобіль, що включений після 1 лютого до Переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у звітному (податковому) році?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з     п.п. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ є об’єктами оподаткування.

Підпунктом 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПКУ визначено, що об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі (далі – Мінекономрозвитку), за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року Мінекономрозвитку, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі – Перелік), який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 «Про затвердження Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів» (далі – Методика).

Відповідно до абзацу другого пункту 13 Методики у разі відсутності на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про марку, модель легкового автомобіля, що має ознаки об’єкта оподаткування транспортним податком, Мінекономрозвитку за зверненням Державної податкової служби України та/або власника зазначеного легкового автомобіля визначає його середньоринкову вартість, доповнює Перелік, зазначений в абзаці першому
пункту 13 Методики, такою інформацією та розміщує її на своєму офіційному вебсайті.
Разом з тим, власник легкового автомобіля може отримати інформацію з офіційного вебсайту Мінекономрозвитку про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна та тип пального (пункт 14 Методики).

Враховуючи викладене, визначальною ознакою віднесення транспортного засобу до об’єкта оподаткування транспортним податком є наявність його у Переліку.

При цьому, якщо Мінекономрозвитку доповнює Перелік відповідним легковим автомобілем, у тому числі після 1 лютого податкового (звітного) року, то такий автомобіль є об’єктом оподаткування транспортним податком починаючи з 1 січня податкового (звітного) року.


Окремі питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (документи необхідні для відновлення реєстрації призупинених податкових накладних/розрахунків коригування)

(постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165)

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що починаючи з 2017 року почала діяти система СМКОР, основне завдання якої упередження формування та розповсюдження схемного податкового кредиту по ланцюгу постачання до реального сектору економіки, на меті якого є мінімізація сплати податків.

Нагадаємо, що СМКОР – це автоматизована система моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Система працює в автоматизованому порядку та зупиняє реєстрацію ПН/РК, які відповідають критеріям ризиковості операцій або критеріям ризиковості платника ПДВ. Зазначені критерії затверджені постановою КМУ від 11 грудня 2019 року «Про затвердження порядків з питань зупинення ПН/РК в ЄРПН».  Це основний документ яким визначено механізм зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК, права та обов’язки їх членів.

Що стосується дій платників при реєстрації призупинених ПН/РК, то така робота регламентується наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року «Про порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН» №520, яким відповідно затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі Порядок).

Відповідно до п.6 Порядку, платник має право протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань по таким ПН/РК, направити до регіональної комісії Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК.

Перелік необхідних документів необхідних для розгляду питання  щодо прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі зазначено у п.5 Порядку:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.


Виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення»

 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що згідно з    п. 6 розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок), внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання Z-звіту.

 Пунктами 7 та 8 розд. III Порядку визначено, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

 Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн., матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

Акти про видачу коштів та акти про скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, у разі помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» необхідно до закінчення робочого дня здійснити дії визначені пп. 7 та 8 розд. III Порядку.

При цьому чинним законодавством не передбачено механізму виправлення помилково проведеної через РРО операції «службове внесення» на наступний день.


Дії СГ, при продажу товарів (наданні послуг) якщо було помилково проведено через РРО або ПРРО суму за відділом «безготівка та/або картка», при необхідному «готівка»

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з п. 7     розд. III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 547), скасування помилково проведеної через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Разом з тим, для суб’єктів господарювання, які застосовують програмні РРО (далі – ПРРО) п. 8 розд. IV Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547», передбачено, що у разі формування розрахункового документа через ПРРО із помилковою сумою за розрахункову операцію, така операція скасовується шляхом наступної реєстрації операції «сторно» із реєстрацією такої операції на фіскальному сервері, формуванням фіскального номера розрахункового документа на таку операцію та зазначенням фіскального номера розрахункового документа, який сторнується. У таких випадках операція «сторно» може бути проведена до моменту реєстрації наступного розрахункового документа таким ПРРО.

Під час скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо) складається акт, в якому вказуються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа. Акт про видачу коштів та акт про скасування помилково проведеної через РРО або ПРРО суми розрахунку, помилкової форми оплати передаються до бухгалтерії суб’єкта господарювання і зберігаються протягом трьох років. У разі відсутності у суб’єкта господарювання бухгалтерії зазначені акти підклеюються до останньої сторінки відповідної книги обліку розрахункових операцій (п. 8 розд. III Порядку № 547).

Пунктом 4 розд. III Порядку № 547 визначено, що суб’єкти господарювання, які використовують РРО та або ПРРО для здійснення розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також здійснення операцій з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Таким чином, при помилково проведеній сумі через РРО або ПРРО за відділом «безготівка та/або картка» складається акт про скасування помилково проведеної суми та після отримання готівки від покупця за проданий товар (надану послугу) проводиться розрахункова операція на повну суму покупки через РРО або ПРРО та надається розрахунковий документ створений в паперовій та/або електронній формі на повну суму проведеної операції.


Терміни подачі заяви та визначення дати реєстрації при добровільній реєстрації платника ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що для реєстрації платником ПДВ суб’єкт господарювання повинен перебувати на обліку в контролюючому органі за основним місцем обліку відповідно до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.05.2014 за № 503/25280.

Платником ПДВ можуть бути зареєстровані особи відповідно до п.п.14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу I Податкового Кодексу України (далі – ПКУ)

Будь-яка особа, яка прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника ПДВ, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника податку на додану вартість за формою N 1-ПДВ.

Заява подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України “Про електронні документи та електронний документообіг” та “Про електронні довірчі послуги” (п. 183.7 ст. 183 ПКУ).

Відповідно до п.п. 183.3 ст. 183 ПКУ у разі добровільної реєстрації особи як платника податку або особи, яка відповідає вимогам, визначеним підпунктом 6 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу, реєстраційна заява подається згідно з пунктом 183.7 цієї статті не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на податковий кредит і складання податкових накладних.

У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ст. 183 ПКУ).

Згідно з п. 183.5 ст. 183 ПКУ особи, зазначені у п. 183.3 ст. 183 ПКУ, можуть навести у заяві бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такі особи вважатимуться платниками податку та матимуть право на складання податкових накладних.

Крім того, суб’єкти господарювання (новостворені) можуть заявити про своє бажання добровільно зареєструватись як платник податку під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи – підприємця. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”.

Основними помилками при заповнення реєстраційної заяви суб’єктами господарювання є: невідповідність бажаної дати реєстрації платником ПДВ та не зазначення даних щодо особи, яка подає заяву на реєстрацію платником ПДВ, а саме не позначено «+» поле «особа, яка подає заяву» «для юридичної особи» – керівник/уповноважена особа, «для фізичної особи – підприємця» – підприємець/представник.
Також в сканованій копії заяви, яка надійшла від державного реєстратора одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань” (окрема сторінка з відомостями про бажання особи зареєструватися платником ПДВ – сторінка 8) не заповнюються відомості про заявника – уповноважену особу, а саме «Прізвище, ім’я, по батькові та РНОКПП – реєстраційний номер облікової картки платника податків».

Деклараційна кампанія – 2021: сума боргу (кредиту), прощена кредитором, підлягає декларуванню

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку — боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів, за ставкою 18% та військовий збір – 1,5% та відображає їх у річній податковій декларації. За вибором платника податків декларація подається до Центру обслуговування платників за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою. Декларацію також можна надіслати поштою або засобами електронного зв’язку.

Окрім того, платники податків можуть подати декларацію про майновий стан і доходи онлайн, скориставшись сервісом «Електронний кабінет».

 У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у вищезазначеному порядку, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів.


Заповнення графи «Ідентифікатор об’єкта оподаткування» реєстраційної заяви за ф. № 1-ПРРО, якщо СГ здійснює діяльність у заздалегідь не визначеному місці (торгівля та/або надання послуг)

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до  п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588).

Незалежно від того, чи визначився суб’єкт господарювання з місцем здійснення господарської діяльності, де застосовуватиметься програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО), такий суб’єкт господарювання, керуючись п. 63.3 ст. 63 ПКУ та пп. 8.1, 8.3 і 8.4 розд. VIII Порядку № 1588, подає повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП (далі – Повідомлення за ф. 20-ОПП) із зазначенням інформації про всі наявні об’єкти оподаткування, у тому числі ті, де має намір застосовувати ПРРО.

 Згідно з п. 3 розд. II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) для реєстрації ПРРО складається заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (далі – реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО) (J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317).

Реєстраційна заява за ф. № 1-ПРРО містить графу «Ідентифікатор об’єкта оподаткування», яка заповнюється згідно з повідомленням за ф. 20-ОПП.

Якщо на момент подання заяви за ф. № 1-ПРРО відбулися зміни щодо об’єкта оподаткування, на який як на господарську одиницю реєструється ПРРО, то суб’єкт господарювання, керуючись п. 8.5 розд. VIII Порядку № 1588, подає повідомлення за ф. 20-ОПП зі змінами, після чого подає реєстраційну заяву за ф. № 1-ПРРО.


Заповнення додатків до єдиної звітності з ЄСВ, ПДФО та ВЗ: деталі від ДПС

Головне управління ДПС у Черкаській  області нагадує, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 р. №773 внесено зміни до власного наказу від 13.01.2015 р. №4 щодо форми податкового розрахунку №1ДФ та Порядку його заповнення.

Розрахунок має шість додатків:

«Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);

«Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);

«Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);

«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);

«Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);

«Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).

Особливості заповнення Додатку 1 (Д1)

Додаток 1 (Д1) «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» практично є аналогом таблиці 6 Звіту з ЄСВ.

Найбільш суттєва різниця полягає у тому, що таблиця додатку Д1 містить графу 25 «Ознака (0, 1)», у якій відображається ознака «0», якщо рядок потрібно ввести, чи ознака «1», якщо рядок потрібно виключити. Графа 25 заповнюється тільки для «Звітного нового» (при коригуванні сум внеску та реквізитів) та «Уточнюючого» (виключно при коригуванні реквізитів) додатку. Тобто тепер маємо уніфікацію порядку виправлення помилок з ЄСВ, ПДФО та військового збору (виправлення помилок буде здійснюватися як у формі №1ДФ).

Додаток Д1 призначений для щоквартального формування платниками ЄСВ щодо кожної застрахованої особи відомостей про суми нарахованої їй заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) у розрізі місяців звітного кварталу.

Отже, за звітний квартал потрібно подавати три додатка Д1 – за перший, другий та третій місяць такого кварталу (у рядку 02 додатку вказується номер місяця у звітному кварталі – цифрове значення від 1 до 3).

Якщо платник ЄСВ у звітному кварталі не використовує працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством – додаток Д1 за такий квартал не подається.

 Особливості заповнення Додатку 4 (4ДФ)

Додаток 4 (4ДФ) «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» нагадує форму №1ДФ.

Проте, у цьому додатку передбачено персоніфіковане відображення не тільки сум ПДФО, а й військового збору. Тобто базу оподаткування, відповідні суми ПДФО та військового збору необхідно вказувати для кожної фізичної особи.

Також зазначимо, що за звітний квартал потрібно подавати три додатка 4ДФ – за перший, другий та третій місяць такого кварталу.

 Особливості заповнення Додатку 5 (Д5)

Додаток 5 (Д5) «Відомості про трудові відносини та період проходження військової служби» багато в чому нагадує таблицю 5 Звіту з ЄСВ, але з деякими особливостями.

Так, у таблиці додатку Д5 з’явилися графи:

11 «Внутрішній сумісник (1 – так, 0 – ні)»;

12 «Переведено, призначено на іншу посаду або роботу, переміщено до іншого підрозділу (1 – так, 0 – ні)».

До того ж додані нові підстави для подання додатку Д5: особу переміщено з одного структурного підрозділу до іншого, переведено на іншу постійну посаду або роботу у того самого платника ЄСВ; особу призначено на нову посаду.

 Особливості заповнення Додатку 6 (Д6)

Додаток 6 (Д6) «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» так само, як і таблиця 7 Звіту з ЄСВ, призначений для визначення платником ЄСВ періодів (строків) трудової або іншої діяльності, що відповідно до законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, зараховуються при визначенні права на відповідну пенсію, а також періоди страхового стажу, не пов’язані із трудовою та/або професійною діяльністю.

Новою є графа 17 «Ознакa (0, 1)» у таблиці додатку Д6, яка призначена для виправлення помилок. Цей додаток також подається окремо за кожен місяць звітного кварталу.


Отримання витягу з реєстру платників ЄП юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи та строк дії даного витягу

          Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до першого речення п. 299.9 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (далі – Витяг).

Форма запиту про отримання витягу з реєстру платників єдиного податку (далі – Запит) та форма Витягу затверджені наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308.

Форма Запиту передбачає проставляння платником податків відмітки у полі «Спосіб отримання витягу», а саме, безпосередньо в контролюючому органі або в електронному вигляді

          Електронні форми Запиту за ідентифікатором J1302101 (для юридичних осіб) та Витягу за ідентифікатором J1402101 (для юридичних осіб) розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб.

Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) (абзац третій п. 42.6 ст. 42 ПКУ).

Отже, для отримання Витягу юридичній особі – платнику єдиного податку третьої групи необхідно подати до контролюючого органу за місцем податкової адреси Заяву в один із таких способів:

1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
          2) надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
          3) засобами електронного зв’язку в електронній формі за ідентифікатором J1302101 (для юридичних осіб) з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.

Строк надання Витягу для зареєстрованих платників єдиного податку не повинен перевищувати одного робочого дня з дня надходження Запиту, а для суб’єктів господарювання, які подали заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування, – двох робочих днів з дня надходження Запиту. Витяг діє до внесення змін до реєстру (друге речення п. 299.9 ст. 299 ПКУ).


Продаж фізичною особою – резидентом одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда протягом року

    Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.

Порядок оподаткування податком на доходи фізичних осіб операцій з продажу або обміну фізичними особами об’єктів рухомого майна визначений ст. 173 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).

Платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізичні особи – резиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні (п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 ПКУ).

Відповідно до абзацу першого п. 173.1 ст. 173 ПКУ дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 ПКУ, а саме 5 відсотків.

Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 ПКУ, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (абзац перший п. 173.2 ст. 173 ПКУ).

Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року другого об’єкта рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 ПКУ (абзац другий п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
          Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року третього та наступних об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда або іншого транспортного засобу підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ, а саме 18 відсотків (абзац третій п. 173.2 ст. 173 ПКУ).
          Враховуючи викладене, доходи, отримані фізичною особою – резидентом від продажу протягом звітного (податкового) року одного легкового автомобіля, одного мотоцикла та одного мопеда, не оподатковуються податком на доходи фізичних осіб.


Ремонт вантажного авто: чи можна включати до витрат фізичної особи -«загальника»

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що об’єктом оподаткування підприємців на загальній системі оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця (п. 177.2 ПКУ).

До зазначених витрат, зокрема, належать:

вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат (пп. 177.4.1 ПКУ),

витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (пп. 177.4.4 ПКУ).

Законом України від 16.01.2020 р. №466-IX було внесено зміни до пп. 177.4.5, 177.4.6 ПКУ, якими виключено вантажні автомобілі з переліку основних засобів, що не підлягають амортизації (норма діє з 23.05.2020).

Отже, підприємець на загальній системі оподаткування з 23.05.2020 має право включати до складу витрат: витрати на утримання вантажних автомобілів, зокрема, витрати на технічне обслуговування, ремонт, придбання запчастин, тощо; вартість використаних пально-мастильних матеріалів після одержання доходу, який безпосередньо пов’язаний з понесеними витратами від здійснення підприємницької діяльності, на підставі документально підтверджених первинних документів, зокрема угод, актів виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, розрахункових документів, тощо.

Вартість вантажного автомобіля амортизується за загальним правилом.


Стан роботи системи моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінювання ступеня ризиків

За I квартал 2021 року на розгляд комісії Головного управління ДПС у Черкаській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Комісія) подано 5668 Повідомлень про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування 538 суб’єктами господарювання на загальну суму ПДВ 59,5 млн гривень.

За результатами розгляду Повідомлень щодо подання пояснень та копій документів:

по 5259 прийнято рішення про реєстрацію (443 СГ) ПН/РК на загальну суму ПДВ 43,7 млн грн (або 73,4 відсотки);

по 409 прийнято рішення про відмову (159 СГ) в реєстрації ПН/РК на загальну суму ПДВ 15,8 млн грн (або 26,6 відсотків).

Крім того, Комісією враховано 87 Таблиць даних платника податку з інформацією щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з ДКПП.

Звертаємо увагу, якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.

З метою усунення недоліків, які мають місце при подані Таблиці, пропонуємо платникам надавати до такої Таблиці уніфіковану форму пояснення (зразок для заповнення такої форми додається).

У разі виникнення додаткових питань з приводу зупинення реєстрації ПН/РК, ви завжди можете отримати консультацію у спеціалістів Головного управління ДПС у Черкаській області за номером (0472) 33-91-97.


Терміни РРО та електронний контрольно-касовий апарат

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до абзацу п’ятого ст. 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) – пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.

Електронний контрольно-касовий апарат – РРО, який додатково забезпечує попереднє програмування найменування і ціни товарів (послуг) та облік їх кількості, друкування розрахункових та інших звітних документів. У Законі № 265 до електронних контрольно-касових апаратів відносяться також торговельні автомати або інше подібне устаткування, що призначене для операцій з продажу товарів (послуг) без видачі покупцю чека, іншого звітного документа за готівкові кошти чи їх замінники – жетони, картки платіжних систем або інші замінники грошей, без участі фізичної особи, яка контролює здійснення оплати таких товарів (послуг) (абзац сьомий ст. 2 Закону № 265).

%d bloggers like this: