Податкова інформує

Форма за якою слід звітувати фізособі – «єдиннику» при ліквідації

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що фізичні особи, які перебували на загальній системі та щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду.

Подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування, нормами ПКУ не передбачено.

Фізичні особи, які перебували на спрощеній системі оподаткування та щодо яких до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності ФОП, подають податкові декларації платника єдиного податку востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.

Електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.

Ліквідаційна податкова декларація про майновий стан і доходи та остання податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подаються особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Звертаємо увагу, що 01 січня 2021 року набули чинності накази Мінфіна від 09.12.2020 р. №752«Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року №578» (далі – Наказ №752) та від 17.12.2020 р. №783 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 02 жовтня 2015 року №859» (далі – наказ №783)», згідно з якими викладено у новій редакції:

форму податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затверджену наказом Мінфіна від 19.06.2015 р. №578 зі змінами та доповненнями;

форму податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіна від 02.10.2015 р. №859.

Податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за оновленою формою, у редакції Наказу №752, подається за податкові звітні періоди 2021 року (п. 2 Наказу №752).

Отже, у разі подання останньої податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця до 01.04.2021, така декларація подається за формою у редакції чинній до 01.01.2021.

Податкова декларація про майновий стан і доходи, у редакції Наказу №783, подається з 01 січня 2022 року (п. 4 Наказу №783).


Відповідальність нотаріусів та рієлтерів за неповідомлення про укладання договору оренди

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що Законом України від 16.01.2020 №466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» введено нові штрафи для нотаріусів та рієлтерів за неповідомлення про укладення договорів оренди.

Зокрема, пунктами 1191.1, 1191.2 статті 1191 Податкового кодексу України визначено, що порушення нотаріусом порядку або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії та порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості – передбачають накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення.

За такі повторні дії вчинені суб’єктом протягом року до якого вже було застосовано штраф за аналогічні порушення, передбачено накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення.

Нагадаємо, відповідно до пп 170.1.5 ПКУ у разі вчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості нотаріус зобов’язаний надіслати інформацію про такий договір контролюючому органу за податковою адресою платника податку – орендодавця. Повідомлення про нотаріальне посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості надсилаються державними та приватними нотаріусами до органів державної податкової служби у день посвідчення таких договорів. Форма Повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1242 «Про затвердження зразка повідомлення про нотаріальне посвідчення договору оренди об’єктів нерухомості».

Крім того, інформуємо, що нотаріус який посвідчує договір з продажу (обміну) об’єктів нерухомості між фізичними особами щокварталу має подавати до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію про такий договір, включаючи її до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку. Форма Податкового розрахунку та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4.

Також, нагадуємо, підпунктом 170.1.6 ПКУ передбачено, що суб’єкти господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтери), зобов’язані надіслати інформацію про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації за встановленою формою. Форма Інформації суб’єктів господарювання, які провадять посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтерів), про укладені за їх посередництвом цивільно-правові договори (угоди) затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2017 р. №497. Слід зазначити, що Інформація про укладені цивільно-правові договори (угоди) подається платниками до контролюючих органів в строки, передбачені для подання податкового розрахунку, а саме: протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (пп. 49.18.2 ПКУ).


До уваги роботодавців!

За І квартал слід буде подавати вже єдину звітність

Головне управління ДПС в Черкаській області інформує, що перший звітний період для об’єднаного податкового розрахунку – I квартал 2021 року.

 Звертаємо увагу, що Міністерством фінансів України наказом від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» викладено у новій редакції податковий розрахунок за ф. № 1ДФ, який містить таблиці звіту по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (Розрахунок) подається окремо за кожен квартал (податковий період) з розбиттям по місяцях звітного кварталу впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається.

Так, розрахунок подається незалежно від того, виплачує чи не виплачує доходи платникам податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) податковий агент та незалежно від того чи виплачені платником єдиного внеску суми такого внеску фактично після їх нарахування до сплати протягом звітного періоду.

До контролюючих органів Розрахунок подається за основним місцем обліку.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) ПДФО до бюджету та який не має окремого балансу і самостійно не веде розрахунки із застрахованими особами для сплати єдиного внеску на небюджетні рахунки, то Розрахунок за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за основним місцем обліку. Юридична особа під час подання Розрахунку за відокремлений підрозділ зазначає дані про відокремлений підрозділ в рядку 032 заголовної частини Розрахунку.

Розрахунок має шість додатків:

«Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (Д1, додаток 1);

«Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників,.. які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою…» (Д2, додаток 2);

«Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу» (Д3, додаток 3);

«Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (4ДФ, додаток 4);

«Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби» (Д5, додаток 5);

«Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства» (Д6, додаток 6).


Заповнення заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів у разі реєстрації нових акцизних складів

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Такі особи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб – підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ).

Пунктом 6 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 квітня 2019 року № 408 (далі – Порядок № 408), встановлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі – заява), форма якої затверджується Міністерством фінансів України.

На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника.

У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку – розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу.

Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об’єктів адміністративно-територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 ПКУ.

Пунктом 11 Порядку № 408 визначено, що для реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, анулювання реєстрації акцизних складів, усунення розбіжностей або помилок у записах реєстру платників щодо акцизних складів платник акцизного податку подає заяву про внесення відповідних змін. Заява надсилається контролюючому органу та приймається у порядку, встановленому для реєстрації.

Форма заяви затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 № 729.

При цьому, у разі реєстрації нових акцизних складів, внесення змін у дані про акцизні склади, або анулювання реєстрації акцизних складів окремі графи розділів заяви заповнюються наступним чином:

у разі введення нових акцизних складів в експлуатацію:

– у розд. 2 «Дія та вид діяльності» (далі – Розділ 2) проставляються позначки «Реєстрація акцизного(них) складу(ів)» та щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

– у розд. 5 «Відомості про акцизні склади» (далі – Розділ 5) зазначається інформація про наявні акцизні склади, що введені в експлуатацію після реєстрації особи платником податку;

– графи 7 – 11 (інформація про документ, що підтверджує право власності чи користування приміщенням та/або територією, що належить до акцизного складу) Розділу 5 заповнюються лише у разі подання заяви із позначкою «Реєстрація акцизного складу» з обраним видом діяльності «Реалізація пального» у Розділі 2;

у разі зміни відомостей про акцизні склади:

– у Розділі 2 проставляється позначка «Зміни відомостей про акцизний(і) склад(и)» та позначка щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

– у Розділі 5 у графі 3 зазначається уніфікований номер акцизного складу, при цьому у разі зміни місцезнаходження акцизного складу у графі 6 зазначається його нове місцезнаходження;

– у разі анулювання реєстрації акцизних складів:

– у Розділі 2 проставляється позначка «Анулювання реєстрації акцизного(их) складу(ів)» та позначка щодо виду діяльності («Реалізація пального» або «Реалізація спирту етилового»);

– у Розділі 5 зазначається уніфікований номер акцизного складу (графа 3).


Шановні платники, для запобігання діяльності шахраїв просимо бути пильними та обачними!

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє про збільшення випадків шахрайства з боку невстановлених осіб, які від імені або нібито за дорученням керівництва Головного управління ДПС у Черкаській області телефонують та надсилають повідомлення через месенджери до керівників суб’єктів господарської діяльності області з метою заволодіння грошовими коштами під будь-яким приводом (надання грошової допомоги, погрози застосування штрафних санкцій, уникнення проведення перевірок тощо). Зазначені особи пропонують перераховувати грошові кошти на карткові рахунки банківських установ України. 

Дзвінки шахраїв зафіксовано з телефонних номерів мобільних операторів України (066) 863-74-98 та (095) 621-48-05.

Звертаємо увагу, що такі дії кваліфікуються як шахрайство та умисна дискредитація податкових органів, адже своїми діями шахраї не лише наносять збитки підприємцям та підприємствам області, але й підривають авторитет органів Державної податкової служби.

Шановні платники! Для запобігання діяльності шахраїв просимо вас бути пильними та обачними, уважно перевіряти інформацію, не піддаватися на провокації та ні за яких обставин не перераховувати кошти!

В Головному управлінні ДПС у Черкаській області вкотре наголошують, що службові особи Головного управління ДПС у Черкаській області жодних вказівок збирати грошові кошти від свого імені чи від імені довірених осіб не давали та давати не можуть.

У разі отримання інформації про такі пропозиції або про вчинення протиправних дій особами від імені чи під виглядом працівників ДПС негайно повідомляйте підрозділи Національної поліції у Черкаській області, до компетенції яких входить розслідування вказаних фактів,  за номером телефону – 102.


Як документально оформити фізособієдиннику» сільгосппродукцію закуплену у населення

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Закупівля сільськогосподарської продукції фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку у населення оформляється такими первинними документами:

закупівельним актом (форму закупівельного акту наведено в додатку 5 до п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку у сфері громадського харчування і побутових послуг, гармонізованих з міжнародними стандартами, які затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 17.06.2003 № 157), який необхідно складати з кожним продавцем;

закупівельною відомістю (про можливість оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції за відомостями зазначено у п. 26 розд. III Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 148)). В таких відомостях зазначаються прізвища здавальників, їх адреси, обсяги зданої продукції і сума виплаченої готівки, що підписуються здавальником. У додатку 1 до Положення № 148 наведено форму відомості на виплату готівки, проте використовувати її для оформлення готівкових розрахунків зі здавальниками сільськогосподарської продукції можна лише після доопрацювання (доповнення додатковими графами). Однією закупівельною відомістю можна оформити розрахунки з кількома здавальниками сільськогосподарської продукції.

Закупівельний акт та закупівельна відомість повинні містити, зокрема, такі дані: місце укладання угоди; прізвище, ім’я, по батькові продавця; найменування продукції; ціну одиниці продукції; обсяг проданої продукції; суму виплачених коштів; підпис продавця про отримання даних коштів.

У цих документах слід також зазначити: реєстраційний номер облікової картки платника податків – продавця сільськогосподарської продукції або серію та номер паспорта (якщо продавець через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті); реквізити Довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок (форма № 3 ДФ, затверджена наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.01.2014 № 32 «Про затвердження Порядку видачі довідки про наявність у фізичної особи земельних ділянок та її форми») (за її наявності); загальну суму нарахованого доходу та суму утриманого при виплаті коштів податку на доходи фізичних осіб (якщо він утримувався).


Рекомендації   щодо  заповнення податкової декларації з плати  за землю

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, Форма Податкової декларації з плати за землю (далі – Декларація) затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 №560       (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2017 №9).

Податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, визначені п.48.3 ст.48 Податкового кодексу. Обов’язкові реквізити – це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Крім цього, у відповідності до п. 48.4 ст. 48 Кодексу формою Декларації передбачено відображення інших обов`язкових реквізитів, зокрема, код виду економічної діяльності (КВЕД) платника та коду органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням земельної ділянки за КОАТУУ.

Декларація заповнюється з урахуванням приміток

У разі наявності у Декларації відмітки «земельний податок» заповнюється розділ І, зокрема:

у колонці 2 зазначається код цільового призначення земельної ділянки відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, яку затверджено наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від   23 липня 2010 року №548, зареєстровано в Міністерстві юстиції України         01 листопада 2010 року за №1011/18306, та зазначено в документах, що засвідчують/підтверджують право власності/користування земельними ділянками, арабськими цифрами у форматі XX.XX (далі – Класифікатор);

у колонці 3 вказується вид права на земельну ділянку – “1” (якщо земельна ділянка перебуває у приватній власності платника) або “2” (якщо земельна ділянка перебуває у постійному користуванні платника);

у колонці 4 – серія та номер документу, який засвідчує/підтверджує право власності або користування земельною ділянкою (відображається послідовність букв та цифр, наприклад серія та номер державного акту на земельну ділянку);

у колонці 5 – дата державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) у форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм – місяць, рррр – рік;

у колонці 6 – номер державної реєстрації прав власності/користування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (у разі наявності) – послідовність цифр;

у колонці 7 – кадастровий номер земельної ділянки (у форматі 0000000000:00:00:0000);

у колонці 8 зазначається площа земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками після коми);

у колонці 9 зазначається площа земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками після коми);

(не допускається заповнення показників площ одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру/ одній земельній ділянці!)

у колонці 10 – нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (якщо її проведено) (в гривнях з двома десятковими знаками). Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації;

у колонці 11 – нормативна грошова оцінка одиниці площі ріллі по області (в гривнях з двома десятковими знаками) – для земель, де не проведена нормативна грошова оцінка;

у колонці 12 – ставка земельного податку (у відсотках);

у колонці 13 – річна сума земельного податку станом на 01 січня  звітного року, яка розраховується за формулою:

гр. 13 = гр. 8 або 9 х гр. 10 або 11 х гр. 12 /100.

У разі подання щомісячної Декларації річна сума податку розраховується як для річної Декларації.

у колонці 14 зазначається код відповідної пільги згідно з Довідниками податкових пільг;

у колонці 15 – розмір пільги відповідно до законодавства та/або рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, яким пільгу надано (у відсотках);

у колонці 16 – сума пільги зі сплати земельного податку.

На суму пільги зі сплати земельного податку зменшується показник  річної суми земельного податку по відповідній земельній ділянці, щодо якої надано пільгу;

у колонці 17 вказується річна сума земельного податку станом на           01 січня звітного року, що підлягає сплаті до бюджету, за вирахуванням суми пільги з земельного податку, яка розраховується за формулою:

гр. 17 = гр. 13 – гр. 16.

Якщо пільга зі сплати земельного податку по відповідній ділянці відсутня, то показник графи 13 дорівнює показнику графи 17.

У разі наявності у Декларації відмітки «орендна плата» заповнюється розділ II, зокрема:

у колонці 2 зазначається код цільового призначення орендованої земельної ділянки відповідно до Класифікатора (аналогічно заповненню колонки 2 розділу І Декларації);

у колонці 3 – дата укладення договору оренди земельної ділянки державної  або комунальної власності у форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм — місяць, рррр – рік;

у колонці 4 – номер укладеного договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності (послідовність цифр);

у колонці 5 – дата державної реєстрації прав оренди земельної ділянки у форматі: дд.мм.рррр, де: дд – число місяця, мм — місяць, рррр – рік;

у колонці 6 – номер державної реєстрації прав оренди земельної ділянки  (послідовність цифр);

 у колонці 7 – кадастровий номер орендованої земельної ділянки у форматі 0000000000:00:00:0000;

 у колонці 8 – площа орендованої земельної ділянки у га (з чотирма десятковими знаками після коми);

у колонці 9 – площа орендованої земельної ділянки в кв. м (з двома десятковими знаками після коми);

(не допускається заповнення показників площі землі одночасно в колонці 8 та 9 по одному кадастровому номеру/ одній земельній ділянці!)

у колонці 10 – нормативна грошова оцінка одиниці площі земельної ділянки (в гривнях з копійками);

Нормативна грошова оцінка землі має бути уточнена станом на 01 січня поточного року з урахуванням коефіцієнту індексації;

у колонці 11 вказується розмір орендної плати за земельну ділянку державної чи комунальної власності (у відсотках з двома знаками після коми);

у колонці 12 вказується річна сума орендної плати станом на 01 січня звітного року, яка розраховується за формулою:

гр. 12 = (гр. 8 (або гр. 9) х гр. 10 х гр. 11)/100.

Інформація у колонках 2 розділів І та ІІ, колонках 4 – 6 розділу І, колонках 3 – 6 розділу ІІ,  колонках 7 розділів І та ІІ (за наявності), колонках 8-9 розділів І та ІІ Декларації має відповідати інформації, зазначеної в документах, які засвідчують право власності/користування земельною ділянкою або у договорі оренди земельної ділянки, відповідно. 

Загальні суми, зазначені у колонці 17 розділу І (за наявності у Декларації відмітки «земельний податок») та колонці 12 розділу ІІ (за наявності у Декларації відмітки «орендна плата»), мають відповідати значенню колонки 3 рядка 3 розділу ІІІ Декларації.

Рядки 4–8 розділу ІІІ заповнюються в разі уточнення податкових зобов’язань.


Особливості подання фінансової звітності у 2021 році

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що  відповідно до змін, внесених законом України № 466 платники податку на прибуток (крім платників податку на прибуток, які відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі – Закон 966) зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом) подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Так, платники податку на прибуток, які відповідно до Закону України № 966 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають разом з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) період звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором. Звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати) подаються платниками податку за формою, визначеною згідно з Законом 966, та  у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.

Звертаємо увагу, що фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), є додатком до податкової декларації з податку на прибуток підприємств (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку) та її невід’ємною частиною (п. 46.1 ст. 46 Кодексу).

Платники податку на прибуток, які відповідно до Закону 966 зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським звітом, подають контролюючому органу річну фінансову звітність, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом у строк не пізніше 10 червня року, наступного за звітним. У разі неподання (несвоєчасного подання) річної фінансової звітності, яка підлягає оприлюдненню разом з аудиторським звітом, застосовується відповідальність, передбачена пунктом 120.1 статті 120 цього Кодексу, для подання податкових декларацій (розрахунків).

Зазначимо, що відповідно до норм  п. 48.3 ст. 48 Кодексу податкова декларація повинна містити обов’язкові реквізити, зокрема інформацію про додатки,  що додаються до податкової декларації та є її невід’ємною частиною.

Отже, платники податку подають контролюючому органу фінансову звітність:

– разом з податковою декларацією за завітний період – звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки  та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), складені до перевірки фінансової звітності аудитором;

– разом з аудиторським звітом, який підлягає оприлюдненню, у строк не пізніше 10 червня року, наступного за завітним – річну фінансову звітність.