Чи застосовуються до платників податків штрафні санкції за неподання або несвоєчасне подання Звіту про контрольовані операції за податковий (звітний) 2019 рік, граничний термін подання якого припадає на період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)?

Головне управління ДПС у Черкаській області, інформує, що відповідно до абзацу першого п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 01 жовтня року, що настає за звітним, зокрема, Звіт про контрольовані операції (далі – Звіт).

Відповідальність за неподання платником податків Звіту передбачена п. 120.3 ст. 120 ПКУ, за несвоєчасне подання Звіту – п. 120.6 ст. 120 ПКУ.
     Згідно з п. 120.3 ст. 120 ПКУ неподання платником податків, зокрема, Звіту відповідно до вимог ст. 39 ПКУ – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 120.6 ст. 120 ПКУ визначено, що несвоєчасне подання платником податків, зокрема, Звіту – тягне за собою накладення штрафу (штрафів) у розмірі:

одного розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту, але не більше 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Поряд з цим, п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

При цьому, Законом України від 13 травня 2020 року № 591-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не скасовується обов’язок платника подання Звіту або перенесення термінів його подання.

Отже, до платників податків, які подали Звіт за податковий (звітний) 2019 рік в термін по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції, передбачені п. 120.3 та п. 120.6 ст. 120 ПКУ не застосовуються.


Звіти про підзвітні рахунки в рамках Угоди FATCA за 2019 податковий рік необхідно подати до 1 грудня 2020 року

Головне управління ДПС у  Черкаській області інформує, що наказом Міністерства фінансів України від 12.08.2020 № 496, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.08.2020 за № 810/35093, затверджено Порядок заповнення і подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил застосування Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA) (далі – Порядок).

Так, згідно з Порядком Звіт про підзвітні рахунки заповнюється латиницею та подається виключно в електронній формі одним XML-файлом, формат якого визначено у додатку 1 до Порядку, з дотриманням вимог щодо заповнення та подання XML-файлу, розміщених на вебсайті Служби внутрішніх доходів США (https://www.irs.gov/businesses/corporations/fatca-xml-schemas-and-business-rules-for-form-8966).

Звертаємо увагу, що у разі відсутності у фінансового агента підзвітних рахунків у звітному періоді до ДПС через IDES надається звіт з нульовими даними відповідно до формату XML-файлу, визначеного додатком 1 до Порядку. Звіт підписується особою, уповноваженою на надання звіту про підзвітні рахунки від імені фінансового агента та відповідальною за визначення політики, запровадження процедур FATCA та їх виконання.

Фінансові агенти також включають до звітів за 2015 – 2016 роки інформацію, зазначену у підпункті b пункту 1 статті 4 Угоди FATCA.

Звіт про підзвітні рахунки подається фінансовими агентами щорічно у термін до 01 вересня року, що настає за звітним (у 2020 році – до 01 грудня 2020 року).

Якщо останній день строку подання звіту про підзвітні рахунки припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Інформація, визначена у пунктах 5 та 6 Порядку, яка стосується звітних періодів з 2014 року по 2019 рік, подається окремими звітами до 01 вересня 2020 року (у 2020 році – до 01 грудня 2020 року).

ДПС направляє фінансовому агенту електронне повідомлення про прийняття звіту або про відмову у прийнятті звіту через його невідповідність встановленим вимогам із зазначенням необхідних змін або виправлень не пізніше п’яти робочих днів після отримання інформації, які виправляються протягом 10 робочих днів.

Далі ДПС надає інформацію, отриману від фінансових агентів, компетентному органу США до 30 вересня року, що настає за звітним (у 2020 році – до 31 грудня 2020 року).

Якщо за результатами звітності компетентний орган США повідомляє ДПС, що надана фінансовим агентом інформація не відповідає встановленим вимогам, ДПС повідомляє відповідного фінансового агента про виявлені невідповідності та необхідні зміни або виправлення, які виправляються протягом 30 календарних днів або повідомляє ДПС про причини ненадання виправленого звіту та очікувану дату його надання.

У разі самостійного виявлення фінансовим агентом у раніше поданому звіті про підзвітні рахунки помилок, невідповідностей або факту надання неповної інформації фінансовий агент надсилає до ДПС через IDES виправлений звіт.

Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» (п.п. 69.8.5 п. 69.8 ст. 69 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Звертаємо увагу, що п.п. 69.8.2 та п.п.69.8.4 п. 69.8 ст. 69 ПКУ передбачена відповідальність та підзвітність власників рахунків перед фінансовими агентами

Крім того, п. 118.4 ст. 118 ПКУ для фінансових агентів передбачена також відповідальність.

Порядок набрав чинності 25.08.2020 (опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України від 25.08.2020 № 66).


За яких умов ФОП можуть бути платниками ЄП першої – третьої груп?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, внесено зміни, зокрема, до п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) щодо збільшення річного обсягу доходу.

Відповідно до п.п. 1 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до першої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
     До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень (п.п. 3 п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Разом з цим, підпунктами 291.5.1 – 291.5.4, 291.5.7 та 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп:

суб’єкти господарювання (зокрема фізичні особи – підприємці), які здійснюють:

  • діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
  • обмін іноземної валюти;
  • виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);
  • видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);
  • видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
  • діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» із змінами та доповненнями, сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. III ПКУ;
  • діяльність з управління підприємствами;
  • діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльності), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг фіксованого телефонного зв’язку з використанням безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з правом технічного обслуговування і надання в користування каналів електрозв’язку (місцевого, міжміського, міжнародного), діяльність з надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку, діяльність з надання послуг з технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
  • діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;
  • діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;
    фізичні особи – підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;
         фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

фізичні особи – нерезиденти;

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).


Оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості (їх частки), що тимчасово не використовуються у господарській діяльності

 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує платників податків, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПКУ).

Так, згідно з п.п. «є» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, віднесені до групи «Будівлі промислові та склади»          (код 125) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), що використовуються за призначенням у господарській діяльності суб’єктів господарювання, основна діяльність яких класифікується у секціях B – F КВЕД ДК 009:2010, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

 Наразі ПКУ не містить норм щодо припинення виконання податкових зобов’язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, що перебувають у власності суб’єкта господарювання, але тимчасово не використовуються у його діяльності у зв’язку з реконструкцією, простоєм тощо, тому за такі будівлі податок сплачується на загальних підставах.


Застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках у разі перевищення обсягу проданих товарів 500 тис. грн на одного суб’єкта господарювання

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 №1336 «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Постанова № 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).

Звертаємо увагу, що переліком передбачено, що суб’єкти підприємницької діяльності мають право здійснювати розрахунки без застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та/або програмних РРО (далі – ПРРО) з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при здійсненні роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу).

Так, граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим, зокрема, для роздрібної торгівлі на ринках, ярмарках (за винятком розташованих на їх території магазинів, кіосків, палаток, павільйонів, приміщень контейнерного типу) встановлено у розмірі  500 тис. грн на один суб’єкт господарювання .

У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів суб’єкт господарювання зобов’язаний в місячний термін з дати перевищення річного обсягу розрахункових операцій зареєструвати РРО та/або ПРРО, та проводити розрахунки із застосовуванням РРО або ПРРО –  п. 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 р. №121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій».


Рекомендації про формування в електронному кабінеті витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС»

 Верхня панель навігації у вікні «Заяви, запити для отримання інформації» дозволяє встановити відповідний період та обмежити перелік документів за типом «J(F)13 Запити». Зі списку документів обирається Запит (F/J1300203) натисканням лівої клавіші миші.

В наступному вікні в полях «Регіон» та «Район» обирається відповідний територіальний орган ДПС (за замовчуванням встановлено орган ДПС за місцем основної реєстрації), та натискається кнопка «Створити».

Поля форми Запиту заповнюються системою автоматично, а саме:
— найменування; прізвище ім’я, по батькові платника податків;
— податковий номер платника податку або серія та номер паспорта;
— дата відправлення Запиту до органів ДПС.

Автоматичне заповнення таких полів можна відмінити, знявши позначку «Авто розрахунок».

Продовження форми

Заповнений запит необхідно зберегти, підписати та відправити.

Підписаний документ ви можете переглянути у вкладці «Відправлені документи» та квитанцію про обробку у вкладці «Вхідні документи».

За результатами обробки запиту надходить відповідь.

Для перевірки надходження відповіді необхідно перейти до розділу – Вхідні/вихідні документи в закладці «Вихідні документи» обрати необхідну отриману відповідь

Для перегляду/друку/скачування документу необхідно відкрити документ та вчинити одну з дій – Перегляд / Друкувати / Скачати.

Отже, платник податків має право надіслати Запит за формою «F/J1300203» через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.

Відповідь на Запит платнику податків надсилається через електронний кабінет не пізніше п’ятнадцяти робочих днів з дня його отримання у вигляді витягу з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника з бюджетом та цільовими фондами за формою «F/J1400203» (далі – Витяг).

Витяг формується за період вибраний платником податків при створені Запиту з урахуванням строків давності, станом на дату відправлення Запиту до органів ДПС.

Самостійно перевірити дані, за якими сформовано Витяг можна за допомогою меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини електронного кабінету.


Порядок подання фізичною особою  – громадянином України заяви за ф. № 5ДР про зміну даних, які вносяться до облікових даних платника податків

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822).

Так, фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
     Для заповнення заяви за формою № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822).

Звертаємо увагу, що фізична особа – платник податків, яка отримала паспорт нового зразка, при подачі Заяви за ф. № 5ДР зобов’язана пред’явити відповідному контролюючому органу паспорт громадянина України у формі картки, довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), що складається у формі витягу з Реєстру, довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи, про що була видана відповідна довідка.

Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822).

Заява за формою № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії.

Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за формою № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі.


Порядок листування через Електронний кабінет

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  згідно з частиною першою ст. 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 393) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
     При цьому звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів (абзац перший ст. 20 Закону № 393).

Вимоги до оформлення звернення платників податків на отримання індивідуальної податкової консультації в письмовій або електронній формі визначені п. 52.1 ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ).
     На звернення платника податків, що не відповідає вимогам, зазначеним у п. 52.1 ст. 52 ПКУ, індивідуальна податкова консультація не надається, а надсилається відповідь за підписом керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) у паперовій або електронній формі у порядку та строки, передбачені Законом № 393.

За зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, протягом 25 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (абзац перший п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Згідно з п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 ПКУ контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) – щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених п.п. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 ПКУ), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Уповноважена особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про продовження строку розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації понад 25-денний строк, але не більше 15 календарних днів, та письмово повідомити про це платнику податків у паперовій або електронній формі до закінчення строку, визначеного абзацом першим п. 52.1 ст. 52 ПКУ (абзац дев’ятий п. 52.1 ст. 52 ПКУ).

Порядок організації роботи та взаємодії між структурними підрозділами органів Державної податкової служби при складанні, поданні та опрацюванні запитів на отримання публічної інформації, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 09.07.2020 № 405 (далі – Порядок № 405).

Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 405 передбачено, що у разі наявності у запиті на інформацію вимог надати публічну інформацію, а також розглянути звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надати індивідуальну податкову консультацію, консультацію з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, відповідь надається у два етапи:

публічна інформація надається у строки, визначені ст. 20 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2939);

відповідь щодо розгляду звернення (пропозиції, зауваження, заяви, клопотання, скарги), надання індивідуальної податкової консультації, консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, надається у строки, визначені законодавством України.
     Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п’яти робочих днів з дня отримання запиту (частина перша ст. 20 Закону № 2939).

Згідно з п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, подання звернень.
     Меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабiнету дозволяє надіслати лист (запит тощо) до відповідного органу ДПС.
     Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.
     Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
     Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути в вкладці «Вхідні документи» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету, відправлені листи – у вкладці «Відправлені документи» меню «Вхідні/вихідні документи».
     При цьому відповідь на лист (запит тощо) надається контролюючим органом поштою або на електронну адресу, зазначену у зверненні у строки, визначені законодавчими та нормативно-правовими актами, зокрема ст. 20 Закону № 393 – для надання відповіді на звернення, ст. 20 Закону № 2939 – для надання відповіді на запит на отримання публічної інформації та ст. 52 ПКУ – для надання індивідуальної податкової консультації.


Закон №466-ІХ: порядок заповнення декларації акцизного податку виробниками електричної енергії, в тому числі по операціях, які не підлягають оподаткуванню

 Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з положеннями Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено зміни, зокрема, до п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) в частині уточнення визначення платника податку – виробника електричної енергії та виключено з переліку платників акцизного податку оптового постачальника електричної енергії    (п.п. 212.1.12 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Так, з урахуванням змін, внесених до ПКУ Законом № 466 платниками акцизного податку є, зокрема:

виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (п.п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 ПКУ).

Форма, порядок заповнення та подання декларації акцизного податку (далі – Декларація), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 14).

Відповідно до норм Порядку № 14 розділ Е Декларації «Податкові зобов’язання з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» та додаток 7 до Декларації «Розрахунок суми акцизного податку з оптового постачання електричної енергії та з виробництва електричної енергії, проданої поза оптовим ринком електричної енергії» (далі – Додаток 7) заповнюється виробниками електричної енергії. Найближчим часом будуть внесені зміни до Порядку № 14 з урахуванням прийнятого Закону № 466, зокрема, щодо Додатка 7 до Декларації.

До внесення відповідних змін до форми та Порядку № 14 виробники електричної енергії у Додатку 7 до Декларації заповнюють:

графи 2, 3 «Код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД» та « Опис товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД», в яких відповідно зазначаються код та опис товарів згідно з УКТ ЗЕД, зазначені в п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

графу 4 «Вартість (без податку на додану вартість) відпущеної електричної енергії для оптового постачальника електричної енергії на митній території України», в якій зазначається вартість без ПДВ відпущеної виробником електричної енергії на ринку електричної енергії;

графу 6 «Ставка акцизного податку», в якій проставляється розмір ставки акцизного податку, встановленої п.п. 215.3.9 п. 215.3 ст. 215 ПКУ;

графу 7 «Сума податкового зобов’язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн.», в якій зазначається сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 4 на графу 6.

 Визначена сума акцизного податку переноситься до графи 4 розділу Е Декларації, зокрема:

рядок Е1 – сума податкових зобов’язань з акцизного податку, у т.ч.:

рядок Е 1.1 – сума податкового зобов’язання з акцизного податку за операціями з реалізації відпущеної електричної енергії.

Відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії не підлягають оподаткуванню.

Виробник електричної енергії, який здійснює реалізацію електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії також подає до контролюючого органу за місцем реєстрації Декларацію із заповненням розділу Е та Додатка 7 до Декларації. При цьому, таким виробником заповнюється загальна частина декларації. У разі відсутності об’єктів оподаткування у відповідних графах розділу Е Декларації проставляється «0». У Додатку 7 до Декларації заповнюються графи 1-3, в інших графах у разі відсутності об’єктів оподаткування проставляється «0».

Водночас, відповідно до п. 46.4 ст. 46 ПКУ платник податку може подати, у разі необхідності, доповнення до такої Декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається із поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність у електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.

Отже, з метою відображення оборотів, які не підлягають оподаткуванню відповідно до п.п. 213.2.8 п. 213.2 ст. 213 ПКУ, платник може подати до контролюючого органу інформацію про зазначені обсяги в формі додатка 10 до Декларації «Зразок доповнення до декларації акцизного податку відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Кодексу» із внесенням реквізитів наведених у додатку 4 до Декларації.


Посилання на Закон України №466-ІХ: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/466-20


Хто є платником ПДВ?

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що  відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами і доповненнями (далі – ПКУ) для цілей оподаткування платником ПДВ є:

1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному ст.183 ПКУ;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, зі змінами та доповненнями (далі – МКУ), а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;
     особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із ПКУ, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.
     Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб’єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у п. 197.7 ст. 197 ПКУ;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа – управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов’язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми п.п. 6 п. 180.1 ст. 180 ПКУ не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інститутів спільного інвестування, фондів банківського управління, фондів фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю, створених відповідно до закону;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст. 243 МКУ), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п. 181.1 ст. 181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об’єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

8) особа – інвестор (оператор), який веде окремий податковий облік, пов’язаний з виконанням угоди про розподіл продукції.

Особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг (п. 180.2 ст. 180 ПКУ).

Положення ст. 180 ПКУ не поширюються на осіб-нерезидентів, які надають послуги з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта ”Укриття” на екологічно безпечну систему, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги, що надається на безоплатній та безповоротній основі, відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду ”Укриття” в Україні та Угоди про грант (Проекту ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією (п.180.4 ст. 180 ПКУ).


Новий сервіс ДПС надає доступ до інтегрованих карток платника

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що відповідно до статті 421 Податкового кодексу України в ІТС «Електронний кабінет» запроваджено електронний сервіс з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення.

Доступ в електронному кабінеті до показників інтегрованих карток дозволяє платнику безперешкодно у дистанційному режимі володіти інформацією щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також проводити звірення відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.

Крім цього фізичні особи мають змогу сплатити податки, збори, платежі та єдиний внесок, скориставшись однією з платіжних систем.

Разом з цим, платник має можливість надіслати запит про отримання витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС через меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини електронного кабінету.

Зауважимо, що у зв’язку із впровадженням електронних сервісів для платників, не передбачено отримання акта звірення стану розрахунків за податками, зборами, платежами та єдиним внеском за відповідний звітний період в паперовому вигляді.

Водночас згідно зі статтею 1 Закону України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян» зі змінами та доповненнями громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, зокрема із заявою або клопотанням щодо  реалізації своїх соціально-економічних та особистих прав і законних інтересів.

Додаток:

– покроковий алгоритм щодо перегляду ІКП та здійснення фізичними особами сплати податків, зборів, платежів та єдиного внеску (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/438191.html);

– рекомендації про формування в електронному кабінеті витягу щодо стану розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення за даними органів ДПС (https://ck.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/438191.html).

%d bloggers like this: