ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, має  подати документ контролюючому органу щодо сплати податки за межами України

Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку на доходи фізичних осіб може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації (п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

Згідно з п. 13.3 ст. 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 ст. 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до п. 13.5 ст. 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи викладене вище, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачене чинними міжнародними договорами України.


Оподаткування доходу, отриманого у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, що з 23 квітня 2021 року набрали чинності зміни, внесені до Податкового кодексу України, зокрема в частині оподаткування доходу, отриманого у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Зазначені зміни внесені Законом України від 13 квітня 2021 року № 1383-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реструктуризації зобов’язань за кредитами в іноземній валюті та адаптації процедур неплатоспроможності фізичних осіб».

Відповідно до внесених змін, до складу оподатковуваного доходу не включається “основна сума боргу (кредиту) платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності” (п.п. 165.1.59 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Водночас, новою редакцією підпункта «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 01 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПКУ».

Крім того, Законом України №1383, для визнання поняття «безнадійна заборгованість» встановлено нову ознаку, а саме: заборгованість фізичної особи, яка залишилася непогашеною перед іпотекодержателем після здійснення згідно із ст. 36 Закону України “Про іпотеку” звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору, якщо законом або договором передбачено, що після завершення такого позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником – фізичною особою основного зобов’язання є недійсними (абз «и» п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, у випадку погашення зобов’язання за іпотечним кредитом в іноземній валюті за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки, шляхом набуття кредитором права власності на такий предмет іпотеки, у платника податків не виникає оподатковуваний дохід як додаткове благо у вигляді анулювання (прощення) боргу.


Сума сплаченого ПДФО за рахунок коштів податкового агентадодаткове благо

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що згідно з пп. 14.1.54 ПКУ дохід з джерелом їх походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми, знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у пп. 165.1.53 ПКУ.

Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розд. IV ПКУ) (пп. 14.1.47 ПКУ).

Пунктом 176.2 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів, зобов’язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску до контролюючого органу за основним місцем обліку.

При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ (18%).

Отже, сума податкового зобов’язання фізичної особи, сплачена за рахунок коштів податкового агента, вважається додатковим благом та оподатковується за ставкою 18%.


Обмеження встановлені щодо податкової знижки ФО

Податкова знижка – це механізм, за яким фізособа має право повернути з бюджету раніше сплачений ПДФО. Проте, вона надається не всім, має обмеження в сумі і строку застосування.

Обмеження права на нарахування податкової знижки передбачені ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), а саме:

податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника ПДФО, а так само резиденту – фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилась від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний контролюючий орган і має про це відмітку у паспорті;

загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6  ПКУ;

якщо платник ПДФО до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Крім того, підставою для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним роком. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2020 року, податкову декларацію можуть подати до контролюючого органу упродовж всього 2021 року.


Сплачуйте нараховані податкові зобов’язання вчасно – не чекайте стягнення податкового боргу у примусовому порядку

Головне управління ДПС у Черкаській області нагадує, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Тому, ГУ ДПС у Черкаській області ще раз нагадує, що відповідно до п. 286.5 ПКУ нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ.

При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності. При переході права власності на земельну ділянку від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року контролюючий орган надсилає (вручає) податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Якщо такий перехід відбувається після 1 липня поточного року, контролюючий орган надсилає (вручає) попередньому власнику нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (абз. 1 п. 287.5 ПКУ).

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове (податкові) повідомлення-рішення у строки, встановлені ст. 286 ПКУ, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої ПКУ за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання (п. 287.9 ПКУ).

Примітка* податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн.). У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує 180 мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов’язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків з дня виникнення  податкового боргу передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з Податковим Кодексом та не потребує письмового оформлення (ст.88 ПКУ).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг (ст.89 ПКУ).

Описане майно реєструється у відповідному державному реєстрі обтяжень. (89.8 ПКУ) Платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою органу державної податкової служби. У разі здійснення операцій з майном, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди органу державної податкової служби платник податків несе відповідальність відповідно до закону. (ст.92 ПКУ)

Якщо протягом 30-ти календарних днів після отримання податкової вимоги платник не сплатив податковий борг, то орган державної податкової служби здійснює до платника податків заходи щодо погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (за рішенням суду), а в разі їх недостатності – шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку – фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче  провадження (ст.87.11 ПКУ).

Вживає заходів, щодо тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань.

З огляду на вищевказане, підприємствам та фізичним особам-підприємцям та громадянам слід відповідально відноситись до своєчасної сплати податкових зобов’язань, так як при такій несплаті збільшується сума боргу, а відповідно і загроза неплатоспроможності платника. Крім того, при виникненні податкового боргу до підприємства застосовується податкова застава на таку суму боргу та вживаються стягнення коштів з рахунків згідно з судовими рішеннями, що в свою чергу ще більше призводить до погіршення фінансового стану платника.


Кампанія добровільного  декларування

Головне управління ДПС у Черкаській області інформує, що з липня 2021 року стартує кампанія щодо роз’яснення Закону України від 15 червня 2021 року №1539 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету». 

Закон визначає особливості проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб, яке відбуватиметься з     1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року.

Метою кампанії є створення сприятливих умов для одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету, шляхом інформування громадян, які згідно з чинним законодавством мають право подавати одноразову (спеціальну) добровільну декларацію.

Вищезазначена інформація буде оприлюднюватись на субсайті ГУ ДПС у Черкаській області офіційного вебпорталу ДПС (https://ck.tax.gov.ua/) та на сторінці у Facebook (https://www.facebook.com/tax.cherkasy/).


Електронні сервіси для платників ПДВ

Головне управління ДПС у Черкаській області продовжує серію роз’яснень щодо електронних сервісів ДПС.

На сьогодні найпопулярнішим електронним сервісом Державної податкової служби є Електронний кабінет, який забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених Податковим кодексом України (далі – Кодекс) та нормативно-правовими актами, що прийняті на підставі та на виконання Кодексу.

Інформаційно-телекомунікаційну систему «Електронний кабінет» (далі –  Електронний кабінет) запроваджено з 1 січня 2018 року на базі існуючого електронного сервісу «Електронний кабінет платника».

В Електронному кабінеті створено комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю. Такий захист інформації забезпечено відповідно до вимог нормативно-правових актів у галузі технічного захисту інформації та засвідчено Атестатом відповідності, зареєстрованим в Адміністрації Держспецзв’язку.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою:
 https://cabinet.tax.gov.ua/ , а також через офіційний вебпортал ДПС.

Сервіси для платників ПДВ:

подання в електронному вигляді повідомлень, скарг на рішення Комісії ДПС про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в ЄРПН;

реєстрація ПН/РК, створення та реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування (ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) та перегляд процесу створення та подання ПН/РК, перегляд повної інформації щодо податкової накладної з урахуванням всіх зареєстрованих до неї розрахунків коригування кількісних і вартісних показників, а також при складанні ПН/РК для власних потреб дипломатичних місій в Україні перегляду переліку дипломатичних місій в Україні, які перебувають на обліку в контролюючих органах;

доступ до Єдиного реєстру податкових накладних щодо складених ними чи їх контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування, а також перегляду та завантаження квитанцій за результатами обробки ПН/РК незалежно від програмного забезпечення, яким такі ПН/РК надсилались на реєстрацію в ЄРПН.

Сервіси системи електронного адміністрування ПДВ:

доступ до інформації щодо розрахунку суми перевищення та результату порівняння даних податкової звітності з ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних; 

доступ до переліку операцій, зареєстрованих в СЕА ПДВ;

доступ до переліку всіх операцій з ПДВ-рахунком (тип транзакції, загальна сума поповнення рахунку, списання коштів з рахунку, заборгованість тощо);

аналітичні сервіси системи автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної/розрахунку коригування оцінки ступеня ризиків.

Перегляд розрахованих показники D (навантаження за останні 12 календарних місяців)  та Р (сума ПДВ зазначена у зареєстрованих ПН/РК в ЄРПН у звітному періоді) в розрізі періодів, перегляд розрахованих показників Позитивної податкової історії (ППІ) платника податку за визначеними критеріями, а також переглянути інформацію щодо відповідності платника ПДВ критеріям ризиковості.


Способи повідомлення ДПС про відсутність/невідповідність  інформації про марку акцизного податку за результатами пошуку в електронному сервісі «Пошук акцизної марки»

   З метою запровадження та вдосконалення нових електронних сервісів ДПС України за підтримки Міністерства фінансів України запустила проєкт електронного сервісу «Пошук акцизної марки».

За допомогою цього електронного сервісу українці зможуть перевіряти легальність походження алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також здійснювати громадський контроль за обігом підакцизних товарів.

Зокрема, послуга дає можливість самостійно визначити дату видачі марки акцизного податку, а також суб’єкта господарювання, який її отримав.

За результатами пошуку користувачі електронного сервісу «Пошук акцизної марки» можуть повідомити відповідний територіальний підрозділ ДПС щодо відсутності інформації про марку акцизного податку.

Відправити повідомлення можливо без реєстрації на веб-порталі ДПС з відкритої частини електронного кабінету платника або авторизувавшись у кабінеті платника за допомогою ЕЦП.

Всі отримані повідомлення будуть розглянуті з дотриманням вимог чинного законодавства та нормативних документів.


Чи включається до оподаткованого доходу сума боргу, яка анульована кредитором до закінчення строку позовної давності?

Головне управління ДПС у Черкаській області повідомляє, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2021 році – 1500 грн., включається до його оподатковуваного доходу.

Не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку дохід у вигляді:

основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі,                      що не перевищує у 2021 році – 1500 грн.;

суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації про майновий стан та доходи. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів.


Cплата ПДФО до бюджету ФО – резидентом

Який термін сплати ПДФО до бюджету ФО – резидентом, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи, якщо на підставі поданої заяви граничний термін подання річної податкової декларації про майновий стан і доходи продовжено до 31 грудня року, наступного за звітним?

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.), крім прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ, та крім прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ (п. 170.13 ст. 170 ПКУ набирає чинності з 01.01.2022).
       Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у податковій декларації.
       У разі відсутності в платника податку підтверджуючих документів щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлених відповідно до ст. 13 ПКУ, такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним. У разі неподання в установлений строк податкової декларації платник податків несе відповідальність, встановлену ПКУ та іншими законами.

При цьому платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПКУ для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПКУ (п. 57.1 ст. 57 ПКУ).

Враховуючи викладене, фізична особа – резидент, яка протягом звітного календарного року отримувала іноземні доходи та якій на підставі поданої заяви був перенесений граничний термін подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним, зобов’язана самостійно сплатити суму податкових зобов’язань, які зазначені у поданій нею податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку.


 

%d bloggers like this: