Ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
Сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування таких ставок:
а) 5 відсотків:
щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні з дотриманням вимог законодавства щодо розміщення коштів в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України, та щодо права грошової вимоги до резидентів України, визначених пунктом “а” розділу “Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування”;
щодо об’єктів декларування, визначених пунктами “б”-“е” розділу “Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування”, що знаходяться (зареєстровані) в Україні, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом в) цього розділу.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 5 відсотків ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації кошти декларанта в національній та іноземній валютах, банківських металах мають бути розміщені на рахунках у банках України.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відсотків із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
б) 9 відсотків:
щодо валютних цінностей, розміщених на рахунках в іноземних банках або які зберігаються в іноземних фінансових установах, та щодо права грошової вимоги до нерезидентів України, визначених пунктом “а” розділу “Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування”;
щодо об’єктів декларування, визначених пунктами “б”-“е” розділу “Об’єкти одноразового (спеціального) добровільного декларування”, що знаходяться (зареєстровані) за кордоном, крім тих, які оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом б) цього розділу.
У цілях одноразового (спеціального) добровільного декларування для застосування 9 відсотків ставки збору кошти декларанта в іноземній валюті на дату подання такої декларації мають бути розміщені на рахунках у банках та/або інших фінансових установах за кордоном.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
!!! Тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2022 року ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена пунктом б) цього розділу, застосовується у розмірі 7 відсотків.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відсотка із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
в) 2,5 відсотка щодо номінальної вартості державних облігацій України з терміном обігу більше ніж 365 днів без права дострокового погашення, придбаних декларантом у період з 1 вересня 2021 року до 31 серпня 2022 року до подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації.
Як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відсотки із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Отримання ЕДП у Кваліфікованого надавача ЕДП ІДД ДПС (алгоритм дій)
Для отримання у Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС (далі – Надавач) електронних довірчих послуг (далі – ЕДП) необхідно:
- ознайомитись з Регламентом Надавача (зі змінами) та умовами Договору про надання ЕДП;
- підготувати необхідні для отримання ЕДП документи, з переліком яких можливо ознайомитись у розділі «Отримання електронних довірчих послуг, у тому числі для програмних РРО» офіційного інформаційного ресурсу Надавача, обравши відповідну категорію (також можливо надати документи за допомогою функції «Шерінг» застосунку «Дія»);
- звернутися до обраного відокремленого пункту реєстрації (далі – ВПР) з оригіналами документів для ідентифікації користувача та передачі необхідних для реєстрації документів, у разі наявності відображення паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон в застосунку «Дія», версії не нижче 2.0 – ідентифікація користувача та передача документів здійснюється за допомогою смартфону. ВПР не надає послуги з копіювання, друку та заповнення реєстраційних карток, бланків та інших документів, а також не здійснює продаж або безоплатне надання захищених носіїв особистих ключів.
З метою забезпечення надання кваліфікованих ЕДП на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусу COVID-19 на території України та у зв’язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) надання ЕДП здійснюватиметься лише за наявності у клієнтів засобів захисту від респіраторних захворювань та з обмеженою кількістю одночасного перебування людей у приміщеннях ВПР, в залежності від кількості працюючих робочих місць (на 1 працівника ВПР 1 відвідувач).
Переваги сплати податків і зборів, інших платежів, єдиного внеску через єдиний рахунок
Головне управління ДПС у Черкаській області звертає увагу платників податків, що з 01 січня 2021 року Казначейством на ім’я ДПС відкрито єдиний рахунок для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (на виконання норм статті 351 Податкового кодексу України).
Єдиний рахунок не може використовуватися платником податків для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку (доходу) до бюджету державними та комунальними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями.
Під час використання платником єдиного рахунка для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) платник не має права сплачувати такі кошти на інші рахунки, відкриті Казначейством для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу (заборгованості) з податків і зборів, єдиного внеску та інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС (крім ПДВ, акцизного податку та частини чистого прибутку).
Повідомлення про використання або про відмову від використання єдиного рахунка подається платником в електронній формі через електронний кабінет (форма заяви J1307001 для юридичних осіб або F1307001 для фізичних осіб).
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/не бюджетні рахунки.
Використання єдиного рахунка платником розпочинається з робочого дня, що настає за днем подання ним повідомлення про використання єдиного рахунка.
У разі відмови платника від використання єдиного рахунка таке використання припиняється починаючи з 1 січня наступного календарного року на підставі повідомлення про відмову від використання єдиного рахунка.
Для зарахування коштів на єдиний рахунок платник заповнює розрахунковий документ на переказ відповідно до вимог Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Мінфіну від 24.07.2015 №666 зі змінами.
Однією з переваг використання платником єдиного рахунку є те, що внесення коштів на єдиний рахунок вважається внесенням коштів таким платником до бюджету.
У разі виявлення помилок чи розбіжностей у зазначеній платником податків інформації у розрахунковому документі на зарахування коштів на єдиний рахунок, внаслідок чого не можливо визначити належність платежу відповідному одержувачу, сума такого платежу (його частина) не включається до Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків та вважається помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями. При цьому платнику податків у день формування Реєстру платежів з єдиного рахунку в розрізі окремого платника податків надсилається повідомлення в електронний кабінет про виявлені помилки чи розбіжності.
Платник не пізніше наступного робочого дня після отримання від ДПС повідомлення про виявлені помилки чи розбіжності за таким розрахунковим документом визначає через електронний кабінет належність платежу відповідному одержувачу.
Якщо платник протягом зазначеного строку не визначив належність платежу відповідному одержувачу, суми такого платежу розподіляються ДПС для сплати податків, зборів з урахуванням черговості сплати, визначеної пунктом 35 1.6 статті 351 Податкового кодексу України. У першу чергу погашаються недоїмка з ЄСВ та податковий борг по податках, потім – визначені контролюючим органом суми за результатами контрольно-перевірочної роботи, самостійно визначені платником у податковій звітності податкові зобов’язання.
Використання єдиного рахунку дозволяє платникам уникнути помилок при заповненні бюджетного рахунка під час підготовки платіжних документів для сплати податків і зборів, унеможливлює виникнення податкового боргу з цієї причини.
Станом на 01.10.2021 року по Черкаській області виявили бажання використовувати єдиний рахунок для сплати податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 44 платники (з них 13 юридичних осіб та 31 фізична особа).
Чи проводяться контролюючим органом перевірки одноразових (спеціальних) добровільних декларацій?
Відповідно до п. 6 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) декларант, який має намір скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням щодо належних йому активів фізичної особи, протягом визначеного підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ періоду одноразового (спеціального) добровільного декларування, має право добровільно подати до контролюючого органу одноразову (спеціальну) добровільну декларацію (далі – Декларація) в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
При цьому в Декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування.
Крім того, п. 13 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що податкова перевірка контролюючим органом не проводиться щодо джерела отримання декларантом чи фізичною особою, що підпадає під дію п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, доходів, за рахунок яких було одержано (набуто) задекларовані таким декларантом активи або активи, передбачені п. 10 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Водночас, відповідно до п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ Декларація підлягає перевірці у спеціальному порядку.
Так, Декларація підлягає у порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації (п.п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
Метою проведення камеральної перевірки Декларації є виявлення арифметичних та логічних помилок.
Наразі контролюючим органом розробляється Порядок проведення камеральних перевірок одноразових (спеціальних) добровільних декларацій.
Окремі питання зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (Таблиця даних платника податку)
(постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 №1165)
Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних постановою Кабінету Міністрів України (затверджено постановою КМУ від 11.12.2019 №1165), платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (далі – Таблиця).
У Таблиці зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку що розглядається комісією регіонального рівня протягом п’яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ). У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 ПКУ.
Якщо Таблиця прийнята, то податкові накладні за відповідними кодами УКТЗЕД/ДКПП зупинятися не будуть.
Основними причинами не врахування Таблиць даних платника в даному випадку є:
– некоректно заповнено дані Таблиці;
– відсутнє пояснення до Таблиці або не повне пояснення (відсутня інформація щодо основних постачальників/покупців, інформація щодо трудових ресурсів, засобів виробництва, земельних ділянок, структури посівних площ тощо).
При заповненні пояснення, додатково необхідно звернути увагу на рівень сплати податків, зокрема ПДВ; наявність найманих працівників та/або рівень середньої заробітної плати не нижче за мінімальний показник; наявність виплат фермерськими господарствами дивідендів та/або сплати ПДФО.
Окремо звертаємо увагу на подання платником форми 20-ОПП, що містить інформацію про наявні об’єктів оподаткування (земельні ділянки, транспорт, сільгосптехніка, місця зберігання, виробничі споруди тощо).
Відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПКУ, платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.
Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.
Повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за ф. № 20-ОПП подається засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронних довірчих послуг протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Якщо у майбутньому будуть виявлені ризики у діяльності підприємства, Таблиця може бути скасована, як на регіональному так і на центральному рівні.
Подання повідомлень про наявність заперечень/відкликання проти проведення державної реєстрації припинення СГ
Чи передбачено подання повідомлень про наявність заперечень/відкликання проти проведення державної реєстрації припинення СГ за ф. № 27-ОПП та/або ф. № 28-ОПП та у яких випадках і в які строки вони направляються до ЄДР?
Частиною шостою п. 13 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами і доповненнями та п. 11.10 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 1588) передбачено, що до завершення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог, а також у день отримання запиту від суб’єкта державної реєстрації контролюючий орган передає до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) у порядку інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами ДПС відомості про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів за ф. № 30-ОПП (далі – відомості за ф. № 30-ОПП).
Платнику податків (комісії з припинення (ліквідаційній комісії, ліквідатору) або відповідальній особі платника) за його зверненням видаються відомості за ф. № 30-ОПП разом із додатками у разі наявності заборгованості зі сплати податків і зборів (п. 11.11 розд. XI Порядку № 1588).
При цьому п.п. 2 п. 2 наказу Міністерства юстиції України та Міністерства фінансів України від 18.03.2016 № 759/5/371 «Про інформаційну взаємодію між Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичний осіб – підприємців та громадських формувань й інформаційними системами Державної фіскальної служби України» встановлено, що до запровадження обміну документами в електронній формі між ЄДР та інформаційними системами ДПС передача відомостей про відсутність (наявність) заборгованості зі сплати податків і зборів здійснюється шляхом надсилання повідомлень за попередніми формами (у тому числі за ф. № 27-ОПП та ф. № 28-ОПП).
Наявність в ЄДР відомостей про наявність заборгованості із сплати податків і зборів та/або наявність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є підставою для відмови у державній реєстрації припинення юридичної особи.
Якщо контролюючим органом до ЄДР передано відомості про наявність заборгованості зі сплати податків і зборів, то після погашення заборгованості контролюючий орган передає до ЄДР відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів.
Показники, які відображаються у графі 3 таблиці 1 додатка 5 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого ЄВ (форма № Д5 річна)
У графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена в податковій декларації/Самостійно визначена сума доходу/Частка розподіленого доходу» таблиці 1 Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма № Д5 річна) (далі – Звіт), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями, відображаються:
фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, – чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації. В рядках у розрізі кожного календарного місяця проставляється фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе згідно з даними обліку доходів і витрат, який фізичні особи – підприємці і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані здійснювати за Типовою формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України наказом від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення»;
членами фермерського господарства – частка розподіленого доходу, отриманого такими платниками від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. В рядках у розрізі кожного календарного місяця зазначається фактична сума розподіленого доходу (прибутку), отриманого від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році за відповідний місяць.
При цьому у разі відсутності у таких платників чистого доходу (прибутку) або частки розподіленого доходу у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду – проставляються нулі.
При цьому, якщо у звітному періоді або окремому місяці звітного період дохід отримано у розмірі менше мінімальної заробітної плати, то у відповідній графі 4 «Сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок, з урахуванням максимальної величини» таблиці 1 Звіту фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску у розмірі не менше мінімальної заробітної плати.
Яким чином та за якими реквізитами бюджетного рахунку сплатити суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування?
Після подання платником «Звітної»/«Звітної нової»/ «Уточнюючої» одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) автоматично відкривається інтегрована картка платника за відповідною територією та в Електронному кабінеті (приватна частина) в розділі «Стан розрахунків з бюджетом» стає доступна інформація з відображенням реквізитів для сплати задекларованих сум з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) з можливим використанням однієї із наявних платіжних систем та / або згенерованого QR-коду за кодом платежу 11011100.».
При скануванні QR-коду на смартфоні користувача автоматично відкривається мобільний застосунок банку зі сформованими реквізитами рахунків для сплати Збору.
У разі якщо платником була змінена адреса відповідно до «Нової звітної» або «Уточнюючої» Декларації платнику буде направлено повідомлення з оновленими реквізитами для сплати суми Збору.
В Електронному кабінеті забезпечено автоматичне заповнення платіжного доручення на підставі даних платника.
Яким чином проводити розрахункові операції через ПРРО у разі використання платіжних терміналів (платіжних карток)?
На даний час для інтеграції програмного реєстратора розрахункових операцій з платіжними терміналами здійснюється доопрацювання безкоштовного програмного рішення, яке надається Державною податковою службою, в частині його налаштування з операційною системою Windows.
При цьому у версії «1.0.2.2310» програмного забезпечення (далі – ПЗ) програмного рішення «ПРРО Каса» та наступних версіях при виборі способу розрахунку «Картка» в обов’язковому порядку ПЗ пропонує зазначити дані «Найменування платіжної системи», «Код авторизації» та «Ідентифікатор транзакції» з квитанції оплати через платіжний термінал, які повинні відображатись в розрахунковому документі.
Сплата податкового боргу через єдиний рахунок
Cлатити через єдиний рахунок платник має можливість всі поточні платежі, податковий борг за такими платежами та недоїмку з єдиного внеску, грошові зобов’язання, які визначено на підставі податкових повідомлень-рішень.
Водночас, єдиний рахунок не може бути використаний для сплати грошових зобов’язань та/або податкового боргу з податку на додану вартість, акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового, а також для сплати частини чистого прибутку до бюджету державними та комунальними підприємствами та їх об’єднаннями.
Щоб перейти на єдиний рахунок, необхідно здійснити три кроки:
Перший – через Електронний кабінет подати «Повідомлення про використання єдиного рахунку» за формою J/F 1307001 (далі – Повідомлення);
Другий – отримати квитанцію про включення до Реєстру платників, які використовують єдиний рахунок;
Третій – надати до обслуговуючого банку розрахункові документи із зазначенням реквізитів єдиного рахунку на загальну суму без визначення одержувачів або з визначенням одержувачів.
Платники, які не подали Повідомлення за формою J/F 1307001, продовжують сплачувати платежі безпосередньо на бюджетні/небюджетні рахунки.